Державне регулювання наукової та науково-технічної діяльності

Не реєструються як знаки позначення, які відтворюють: промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам; назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників; прізвища, імена, псевдоніми або похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.

Порядок одержання патенту або свідоцтва на знак для товарів і послуг.Особа, яка бажає одержати патент, і має на це право, подає до Держпатента заявку, тобто сукупність документів, необхідних для видачі патенту. Вимоги до цих документів визначаються Держпатентом.

Заявник, який бажає скористатись правом пріоритету, протягом трьох місяців від дати подання заявки подає заяву про пріоритет з посиланням на дату подання і номер попередньої заявки та її копію, якщо ця заявка була подана в іноземній державі - учасниці Паризької конференції про охорону промислової власності.

Якщо за результатами експертизи заявки визначено, що винахід чи промислова модель відповідають умовам патентоспроможності, заявник має право отримати патент. Здійснюється державна реєстрація патенту, після чого будь-яка особа може ознайомитись з ним у встановленому порядку.

Власник патенту має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі). Ця особа зобов ¢ язана укласти з власником патенту договір про платежі.

Закон України “Про науково-технічну інформацію”. Прийнятий 25.06.1993 року.

Основні завдання національної системи науково-технічної інформації:

1. формування на основі вітчизняних та зарубіжних джерел довідково-інформаційних фондів, включаючи бази і банки даних, та інформаційне забезпечення юридичних та фізичних осіб;

2. одержання, обробка, зберігання, поширення і використання інформації, одержаної в процесі науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності юридичних і фізичних осіб;

3. організація надходження до України, обробка, зберігання та поширення зарубіжної науково-технічної інформації на основі вивчення світового інформаційного ринку;

4. підготовка аналітичних матеріалів, необхідних для прийняття державними органами, органами місцевого і регіонального самоврядування рішень з питань науково-технічного, економічного і соціального розвитку країни;

5. аналітично-синтетична обробка першоджерел, реферування опублікованих і не опублікованих на території України джерел науково-технічної та економічної інформації, створення на цій основі і поширення інформаційної продукції та послуг;

6. розроблення і впровадження сучасних технологій в науково-інформаційну діяльність;

7. організація пропаганди і сприяння широкому використанню досягнень науки і техніки, передового виробничого досвіду;

8. створення загальнодоступної мережі бібліотек, інформаційних центрів громадського користування як бази для освіти, виробництва та наукових досліджень, системи реалізації прав громадян на культурний і фаховий розвиток.

“Положення про державний інноваційний фонд” затверджено Кабміном України 17.08.1995 р. № 650.

Держіннофонд має обласні відділення, відділення в містах Києві і Севастополі. Очолює його голова, який призначається Кабміном. Вищий орган Держіннофонду - рада, в яку входять заступники керівників Мінекономіки, Мінфіну, Міннауки, голови нацбанку та ін.