Державне регулювання наукової та науково-технічної діяльності

Закон України “Про наукову і науково-технічну діяльність” (попередня назва - “Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності”) визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери.

Розділ “Правовий статус суб ¢ єктів наукової і науково-технічної діяльності” визначає статус: вченого, наукового працівника, науково-педагогічного працівника, наукових установ та їх керівництва (керівника, вченої або наукової , науково-технічної чи технічної ради), Національної академії наук України та галузевих академій наук, громадських наукових організацій, наукової та науково-технічної діяльності в системі вищої освіти.

Законом вводиться державна атестація наукових організацій всіх форм власності, що внесені або претендують на внесення до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави (включає їх до реєстру Міністерство України у справах науки і технологій).

Вводиться також державний реєстр наукових об ¢ єктів, що становлять національне надбання. Наукові організації та вузи IV рівня акредитації, що проводять комплексні наукові дослідження загальнодержавного рівня та мають світове визнання своєї діяльності, отримують статус національного наукового центру.

Розділ “Державні гарантії діяльності вчених, наукових працівників” визначає систему наукових степенів та вчених звань, підготовки наукових кадрів та підвищення їх кваліфікації, атестації наукових працівників, оплати та стимулювання їх праці, пенсійного забезпечення та соціального захисту.

Розділ “Повноваження суб ¢ єктів державного регулювання та управління в сфері наукової і науково-технічної діяльності” визначає повноваження Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів, Міністерства України у справах науки і техніки, інших органів центральної влади та місцевих рад і органів виконавчої влади.

Розділ “Форми і методи державного регулювання та управління у науковій і науково-технічній діяльності” визначає цілі та напрямки державної політики, принципи державного управління та регулювання у науковій і науково-технічній діяльності.

Організація бюджетного фінансування передбачає створення Державного фонду фундаментальних досліджень та Державного інноваційного фонду. Фінансування розвитку науки і технології ведеться в значній мірі по загальнодержавних (національних) науково-технічних програмах. Обсяг фінансування встановлюється Верховною Радою при прийнятті Державного бюджету України на черговий рік.

Міністерство України у справах науки і техніки (раніше - Державний комітет України у справах науки, техніки та промислової політики - ДКНТП): розробляє засади наукового та науково-технічного розвитку України; забезпечує розвиток наукового і науково-технічного потенціалу України; організує і координує інноваційну діяльність; координує розвиток загальнодержавної системи науково-технічної інформації; координує діяльність органів виконавчої влади щодо розроблення загальнодержавних наукових і науково-технічних програм та контролює їх виконання; здійснює керівництво системою наукової і науково-технічної експертизи; забезпечує інтеграцію вітчизняної науки у світовий простір із збереженням і захистом національних пріоритетів.

Держпатент України (Державний комітет України з питань інтелектуальної власності) забезпечує реалізацію державної політики у сфері правової охорони винаходів (корисних моделей), промислових зразків, знаків для товарів і послуг. Відповідні відносини регулюються Законами України: “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” (15.12.1993р.), “Про охорону прав на промислові зразки” (15.12.1993р.), “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” (15.12.1993р.).

Винахід (корисна модель) - результат творчої діяльності людини в будь-якій галузі технології.

Промисловий зразок - результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання.

Знак для товарів і послуг - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб. Не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують: державні герби, прапори та емблеми; офіційні назви держав; емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій; офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки; нагороди та інші відзнаки.