Антимонопольне законодавство

Неправомірними угодами між підприємцями визнаються угоди (погоджені дії ) , спрямовані на: 1.встановлення (підтримання) монопольних цін (тарифів), знижок, надбавок (доплат), націнок; 2 .розподіл ринків за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи закупівель або за колом споживачів чи за іншими ознаками з метою їх монополізації; 3.усунення з ринку або обмеження доступу на нього продавців, покупців, інших підприємців.

Дискримінацією підприємців органами влади і управління визнається:1. заборона створення нових підприємств чи інших організаційних форм підприємництва в будь-якій сфері діяльності, а також встановлення обмежень на здійснення окремих видів діяльності, на виробництво певних видів товарів з метою обмеження конкуренції;

2. примушування підприємців до пріоритетного укладання договорів, першочергової поставки товарів певному колу споживачів;

3. прийняття рішень про централізований розподіл товарів, що приз- водить до монопольного становища на ринку;

4. встановлення заборони на реалізацію товарів з одного регіону рес-публіки в інший;

5. надання окремим підприємцям податкових та інших пільг, які ставлять їх у привілейоване становище щодо інших підприємців, що призводить до монополізації ринку певного товару;

6. обмеження прав підприємців щодо придбання та реалізації товарів;

7. встановлення заборон чи обмежень відносно окремих підприємців чи груп підприємців.

Дискримінацією підприємців визнається також укладення між органами влади і управління угод, створення структур державного управління або наділення існуючих міністерств, державних комітетів інших структур державного управління повноваженнями для провадження дій, передбачених вище перерахованим.

Закон України “Про захист від недобросовісної конкуренції” (7.06.1996 р.) відносить до недобросовісної конкуренції:

Неправомірне використання ділової репутації господарюючого суб ’ єкта (підприємця): чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки, товару іншого виробника, копіювання зовнішнього вигляду виробу, порівняльна реклама.

Порівняльною вважають рекламу, що містить порівняння з товарами, послугами чи діяльністю іншого господарюючого суб ’ єкта. Не визнається неправомірним порівняння в рекламі, якщо наведені відомості про товари, роботи, послуги підтверджені фактичними даними, є достовірними, об ’ єктивними, корисними для інформування споживачів.

Створення перешкод господарюючим суб ’ єктам у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції: дискредитація господарюючого суб ’ єкта, купівля-продаж товарів, виконання робіт, надання послуг із примусовим асортиментом; схилення до: бойкоту господарюючого суб ’ єкта, постачальника – до дискримінації покупця, підприємця – до розірвання договору з конкурентом, а також підкуп працівника постачальника чи працівника покупця; досягнення неправомірних переваг у конкуренції, тобто отримання переваг шляхом порушення чинного законодавства, яке підтверджене рішенням державного органу, наділеного відповідною компетенцією.

Неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці. Комерційна таємниця підприємства – це відомості, пов ’ язані з виробництвом, технологією, управлінням фінансами та іншою діяльністю підприємства, які не є державною таємницею, розголошення яких може нанести шкоду його інтересам. Склад і обсяг відомостей, що належать до комерційної таємниці, порядок їх захисту визначається керівником підприємства. Відомості, які не можуть складати державну таємницю, визначаються Кабміном України.

Відповідальність за недобросовісну конкуренцію:

- Антимонопольний комітет за недобросовісну конкуренцію може накласти штраф в розмірі 3 % від виручки господарюючого суб ’ єкта або 5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; (2 тис. мінімумів для тих, хто не є господарюючими особами);