Система органів управління економікою

2. запаси сировинних, матеріально-технічних і продовольчих ресурсів для забезпечення стратегічних потреб держави;

3. запаси матеріально-технічних ресурсів для виконання першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та для виконання інших заходів, передбачених законодавством.

Державний резерв призначається для: забезпечення потреб України в особливий період; подання гуманітарної допомоги; забезпечення першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; надання державної підтримки окремим галузям народного господарства, підприємствам, установам та організаціям з метою стабілізації економіки у разі тимчасових порушень термінів постачання важливих видів сировини і паливно-енергетичних ресурсів, продовольства, виникнення диспропорції між попитом і пропонуванням на внутрішньому ринку.

“Положення про Державний комітет України по матеріальних резервах” (Держкомрезерв України) .Основними завданнями Держкомрезерву України є:

- організація формування, зберігання та обслуговування державного резерву, ведення його обліку, здійснення закупівель, освіження (поновлення) матеріальних цінностей, контроль за наявністю, рухом та проведенням операцій з матеріальними цінностями державного резерву, управління державним резервом, підприємствами, установами та організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву України (далі - система державного резерву);

- методологічне, методичне та нормативне забезпечення проведення роботи з формування, накопичення, збереження і відпуску матеріальних цінностей державного резерву;

- організація наукових досліджень з питань довготривалого зберігання матеріальних цінностей з державного резерву;

- планування та організація мобілізаційної підготовки системи державного резерву, забезпечення переведення її з мирного на воєнний стан і сталого функціонування в особливий період;

- організація будівництва, ремонту та обслуговування об ¢ єктів виробничого і соціально-культурного призначення системи державного резерву.

Закон України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” (26.01.93 р.). Головним завданням контрольно-ревізійної служби (КРС) є: здійсненя державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереження , станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності міністерств , відомств , держкомітетів , державних фондів , бюджетних установ , а також на підприємствах і в організаціях , які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів , розроблення пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм в подальшому.

Державний контроль здійснюється у формі ревізій і перевірок.

Ревізія – метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства , установи , організації , дотриманням законодавства з фінансових питань , достовірністю обліку , спосіб документального викриття недостачі , розтрат , привласнення та крадіжок коштів і матеріальних цінностей , попередження фінансових зловживань. За наслідками ревізії складається акт.

Перевірка – це обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства , установи , організації , або їх підрозділів.

Наслідки перевірки оформляються довідкою або доповідною запискою.

К онтрольно-ревізійні управління на місцях підпорядковуються Головному контрольно-ревізійному управлінню України, яке діє при Міністерстві фінансів.