Аналіз пропозицій по подоланню кризи і відбудові економіки
Долар був девальвований на 41%. Це сприяло скороченню імпорту і збільшенню експорту. Відбувся перерозподіл коштів на користь промислового капіталу за рахунок позичкового. Становище боржників полегшилось, вдалося уникнути масових банкрутств.
Частина продукції була знищена. Було заорано 10 млн. акрів засіяних бавовною площ, знищена четверта частина посівів, забито 5 млн. свиней, спалені в топках або викинуті в море мільйони тонн пшениці.
Вводилися елементи планового регулювання економіки. Об'єднання підприємців (так звані торгові групи) зобов'язувалися прийняти "Кодекси чесної конкуренції", у яких передбачалися: права рабітників на організацію, заборона будь-якої дискримінації при найманні на роботу, встановлення мінімально припустимого рівня зарплати і максимально припустимої тривалості рабочого тижня, рівень цін, нижче яких вони не могли опускатися, фіксувався рівень виробництва, розподілялися ринки збуту і т.п. До кінця 1933 року було прийнято біля 290 "Кодексів чесної конкуренції”- майже для всіх галузей промисловості.
Пропозиція грошей М1, що складала в 1933 р. 19,9 млрд. дол., в 1940 р. -зросла до 39,7 млрд. дол. , а валовий національний продукт збільшився відповідно з 56,0 млрд. дол. до 100,4 млрд. дол. і майже досяг рівня 1929 р. (103,9 млрд. дол.).
Досвід подолання кризи 1929-1933 р. в США пропонувалося застосувати в умовах України і Росії. Чи можливо це?
Збільшення грошової маси в США вело до відповідного збільшення попиту, оскільки купівельна спроможність грошей не тільки не падала, але навіть зростала: рівень інфляції в 1933 р. склав мінус 5,1%, у 1939 р. - мінус 1,4%. До 1933 р. у США зберігалася можливість розміну паперових грошей на золото, надалі зберігався золотий стандарт - купівельна здатність долара прирівнювалася до визначеної кількості золота. Підтримці купівельної спроможності долара США сприяла висока конкурентоздатність американських товарів, значні золоті запаси.До початку 70-х років існував золотодолларовый стандарт, який виступав як обмежувач інфляції. Завдяки цьому кейнсіанські методи стимулювання попиту приносили певний позитивний ефект. Після відмови від золотодоларового стандарту почала сильніше виявлятися негативна сторона кейнсіанських методів - форсування ними інфляційного процесу.
Можливості стабілізації купівельної спроможності гривні у випадку збільшення її емісії для нарощування попиту дуже обмежені: малі запаси твердої валюти, великий пасив торгового балансу, вкрай мало виробляється продукції, конкурентоспроможної на світовому ринку. Тому заходи по нарощуванню попиту за рахунок емісії гривні можуть призвести до повторення недавнього досвіду Болгарії.
Болгарський варіант . Курс на відновлення попиту за рахунок емісії грошей призвів у Болгарії до вкрай негативних наслідків. Досвід Болгарії показує, як будуть розвиватися події в нас у випадку спроби проводити аналогічну політику.
Емісія грошей при фіксованому курсі валюти призведе до збільшення попиту. Незабаром запас товарів на ринку буде вичерпаний. Якщо за цей час не вдасться збільшити вітчизняне виробництво, поповнювати запаси товарів доведеться за рахунок імпорту, витрачаючи на це валюту. Коли валютні резерви будуть вичерпані, а ринок спустошений, неминучий вибух інфляції з добре відомими наслідками.
Маючи стійкий дефіцит торгового балансу, ми будемо цілком залежати від ласки наших кредиторів, що ( і про це не варто забувати) дуже часто нашими конкурентами.
ЕМІСІЯ ПІД ВИРОБНИЦТВО дозволить уникнути тих недоліків, які спостерігалися в Болгарії. Результатом емісії, припустимо, 800 грн. стане товар відповідної вартості. Під час його виробництва і реалізації буде створений додатковий попит у вигляді зарплати робітників, податкових і інших надходжень у бюджет і різні фонды. Таким чином, зрослій на 800 грн. пропозиції товарів буде відповідати зрослий в тій же мірі попит.
Однак така відповідність буде в тому випадку, якщо нарощування грошовоїмаси, виробництва і попиту буде відбуватися в порядку індексації втрачених внаслідок інфляції коштів підприємств. Якщо ж буде використовуватися кредитна емісія, через деякий час кредит буде потрібно повернути, що обумовить знову нестачу коштів на підприємствах.
Досвід країн Заходу підтверджує можливість наростити попит за рахунок емісії грошей і таким шляхом вивести економіку з кризи. Падіння виробництва під час кризи звичайно не перевищує 12-15%. Тому відносно невелика емісія грошей забезпечувала збільшення попиту ціною незначної інфляції.