Роздержавлення і приватизація

“Концепція переходу Української РСР до ринкової економіки” декларувала проведення роздержавлення і приватизації.

Декларувалось, що роздержавлення здійснюється “з метою забезпечення дії на ринку України великої кількості самостійних, вільних, економічно відповідальних не тільки своїми поточними доходами, але й майновою власністю товаровиробників, подолання відчуження робітників від засобів і результатів виробництва, відновлення і розвитку конкуренції, структурної перебудови виробництва і управління економікою, залучення іноземних інвестицій…”.

Роздержавлення мало грунтуватися на принципах додержання інтересів трудящих та суспільства, добровільності, рівноправності існування та захисту усіх форм власності, врахування специфіки різних галузей народного господарства, гласності.

Процеси роздержавлення власності планувалося здійснити в такий спосіб:

1) за рахунок продажу акцій і створення акціонерних товариств. На першому етапі роздержавлення акції було намічено продавати лише працівникам підприємств, що перетворювалися на акціонерні (як правило, великих підприємств). Акції мала право придбати й держава в особі органів державного управління чи державного підприємства. Частку акцій мали право придбати іноземні фізичні і юридичні особи;

2) за рахунок власних коштів, шляхом викупу у держави підприємств їх колективами, приватними особами, кооперативами та об’єднаннями (у першу чергу середніх та дрібних підприємств).

Передбачалося, що продаж і передача державної власності у комерційний сектор буде здійснюватися на базі ринкових цін, що враховують споживчу вартість основних фондів і оборотних засобів. Будуть широко використані аукціони при роздержавленні таких галузей, як торгівля і громадське харчування, сфера послуг, будівництво, автомобільний транспорт тощо. Мали бути створені органи по роздержавленню власності і зосередженню коштів від реалізації майна.

Передбачалась розробка республіканської програми роздержавлення власності.

Роздержавлення власності – перетворення державної власності в інші її види: приватну, колективну, акціонерну, змішану та ін. Форми роздержавлення:

1) оренда підприємства з правом викупу, виділення або утворення малих підприємств;

2) перетворення великих підприємств в акціонерні товариства або в товариства з обмеженою відповідальністю;

3) приватизація малих підприємств торгівлі та громадського харчування, побутового та комунального обслуговування і продаж у власність громадян державних легкових та вантажних автомобілів, об’єктів незавершеного будівництва, обладнання, матеріалів;

4) передача частини земельного фонду у власність громадян і в їх користування (без права перепродажу);

5) передача (викуп, продаж) частини житлового фонду у власність громадян.

Приватизація – передача державної або муніципальної власності за плату чи безкоштовно в приватну власність. Приватизація може виступати як форма субсидіювання приватного капіталу за рахунок держави. Так, в США з 1850 по 1871 рік залізничні компанії отримали 180 млн. акрів землі, лісопромислові – 12 млн. акрів лісу по ціні 400 $ за ділянку, яка коштувала 10-12 тис. $ .

Одна з форм приватизації – відкуп (продаж або передача на час за відповідну плату державних прав приватним особам чи компаніям). В державах Західної Європи на відкуп віддавалась державна монополія на продаж тютюну, солі, гральних карт, в Росії – право на продаж горілки (майже до кінця 19 сторіччя).

Наприкінці 80-х років більш як 80 країн світу прийняли програми скорочення державного сектору, приватизації. Узагальнення світового досвіду приватизації дозволяє виділити кілька моделей приватизації.