Статистика інвестиційної діяльності

б) інвестиції за рахунок позикового капіталу;

в) змішані інвестиції.— капітал підприємства — інвестора або фізичної особи; капітал інших учасників інвестиційного процесу — акціонерів, пайовиків.

— кредити банків, інвестиційних фондів і компаній, страхових

товариств, іноземних інвесторів; облігаційні займи; вклади.

— що здійснюються за рахунок власного і позикового капіталу.

Ринок цінних паперів

Фондовий ринок є складовою фінансового ринку. У свою чергу фондовий ринок об'єднує три ринки:

• цінних паперів;

• дорогоцінних металів;

• валют.

Ринок цінних паперів — особливий сегмент фондового ринку, де складаються відносини з приводу купівлі-продажу спеціальних документів (цінних паперів), що мають власну вартість і перебувають у вільному обігу на ринку.

Ринок цінних паперів складається з таких ринків:

• інструментів позики;

• інструментів власності;

• похідних фінансових інструментів.

До ринку інструментів позики належать облігації, державні казначейські зобов'язання, векселі. Ринок цінних паперів тісно пов'язаний з ринком позикових капіталів, оскільки на цьому ринку перебувають в обігу цінні папери, що є сферою відносин позикового капіталу.

До ринку інструментів власності (нерухомості) належать акції, що за певних умов розглядаються як комерційні цінні папери.

До ринку похідних фінансових інструментів належать ф'ючерси, опціони. Ринок цінних паперів тісно пов'язаний з ринками позикових капіталів і валют.

Оскільки інвестування означає вкладення коштів (цінностей) у фінансові інструменти (цінні папери), кожна зі сторін інвестиційного процесу вирішує специфічні завдання:

• емітенти-компанії — позичальники коштів на фондовому ринку — мають запропонувати такі цінні папери, які за інших однакових умов матимуть більший попит і забезпечать ефективність інвестиційної стратегії (задовольнять потреби в інвестиційних ресурсах найвигіднішим і найменш ризикованим способом);

• інвестори — вибирають тип цінних паперів, який відповідає стратегії зберігання коштів чи одержання прибутку з урахуванням ризикованості відповідних операцій на фондовому ринку, після чого вибирається конкретний об'єкт вкладення капіталу, тобто цінні папери певної фірми.