Політика держави в галузі культури та мистецтва

відвідуваність бібліотек — середня чисельність відвідування одним читачем за рік;

книгозабезпеченість — кількість книг у бібліотеці на одного жителя чи читача.

Потреби у фондах громадського користування обчислюються виходячи з контингенту читачів; виданні книги в середньому на читача; обігу книг; змін у тематиці і кількості екземплярів видань. Дані про фонди громадського користування вико¬ристовуються для визначення асигнувань у бібліотеку, обсягів товарообігів книжної торгівлі, обсягу випуску книг, журналів, газет.

Потреби у фондах індивідуального споживання встановлюються виходячи з обсягу реалізації друкованої продукції в торговельній мережі, вибіркових обстежень, стану запасів книг.

Потреба в клубних закладах розраховується окремо для міського і сільського населення за нормативами забезпеченості на 1000 жителів або кількості населення на один клуб.

Розвиток і розміщення музеїв і виставочних залів вимагає розрахунків обсягів капітальних вкладень на їх будівництво і реконструкцію. Такі розрахунки спираються на норми проектування, містобудівні норми розміщення, уніфіковані показники потужності закладів.

Потреба в продукції преси вивчається в розрізі навчальних закладів, бібліотек, наукових організацій і закладів з випуску книг, журналів, газет, іншої продукції з урахуванням змін у матеріальному, культурному і освітньому рівні життя населення; змін у бюджеті вільного часу; змін читацького попиту.

Потреби в підручниках розраховуються виходячи з контингенту учнів за класами; створення резервів; скупки і обміну старих підручників, їх запасів.

3. ФІНАНСУВАННЯ І МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУЛЬТУРИ

Студенти мають знати, що фінансування культури здійснюється на нормативній основі за рахунок державного і місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, організацій, громадських об’єднань та інших джерел.

Держава гарантує необхідні асигнування на розвиток культури в розмірі не менше 8 % національного доходу України.

Бюджетні асигнування та позабюджетні кошти не підлягають вилученню.

Для фінансової підтримки закладів, підприємств і організацій культури в умовах ринкової економіки, цільового використання коштів, що відраховуються на потреби культури, можуть створюватися державні та місцеві фонди розвитку культури.

Громадські об’єднання (творчі спілки, товариства, фонди, асоціації), заклади, підприємства, організації мають право самостійно та на договірній основі створювати добродійні фонди для фінансування культурних програм, розвитку літератури та мистецтва, підтримки талантів і творчих починань у галузі культури, розв’язання соціальних і побутових проблем творчих працівників.Валютні надходження від використання культурних цінностей і об’єктів національного культурного надбання, гастрольної, виставкової, видавничої та іншої творчої діяльності спрямовуються на забезпечення: схоронності і відновлення національного культурного надбання України; зміцнення матеріальної бази культури і не підлягають оподаткуванню.

Держава здійснює політику пільгового оподаткування у сфері культури, звільнює від сплати податків творчі спілки, національно-культурні товариства, фонди, асоціації, інші громадські об’єд¬нання, що діють у сфері культури, а також заклади культури, які повністю або частково фінансуються за рахунок бюджету або коштів підприємств і профспілкових організацій. Встановлює пільги на оподаткування доходу підприємств і організацій, окремих осіб, які частково відраховують його на потреби культури, і передбачає пільгове оподаткування доходів від інших платників. Порядок оподаткування закладів підприємств і організацій, що діють у сфері культури, а також тих, які відраховують частину доходу на потреби культури, визначає чинне законодавство.