Політика держави в галузі культури та мистецтва

План

1.Завдання і повноваження державних органів з регулювання суспільних відносин у сфері культури

2.Прогнозування розвитку галузі «культура»

3.Фінансування і матеріально-технічне забезпечення культури

1. ЗАВДАННЯ І ПОВНОВАЖЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ З РЕГУЛЮВАННЯ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ КУЛЬТУРИ

Студенти мають знати, що культура — це галузь, це сфера діяльності людей, де відбувається духовне життя людей, утверджуються норми моралі та гуманістичні ідеї, моральні засади в суспільному житті, виховуються глибокі і тверді переконання людей, віра їх в гідність, високе призначення, вирощується і наснажується особистість, вдосконалюються погляди на істину, формуються відношення людей між собою в умовах оновлення суспільного життя.

Верховна Рада України прийняла основи законодавства України про культуру, де визначені правові, економічні, соціальні, організаційні засади розвитку культури та її спрямованість на такі цілі:

реалізацію суверенних прав України у сфері культури;

відродження і розвиток культури української нації та культур національних меншин, які проживають на території України;

забезпечення свободи творчості, вільного розвитку культурно-мистецьких процесів, професійної та самодіяльної художньої творчості;

реалізацію прав громадян на доступ до культурних цінностей;

соціальний захист працівників культури;

створення матеріальних і фінансових умов для розвитку культур.

З метою підтримки розвитку культури й мистецтва в Україні необхідно вирішення завдань з державного регулювання суспільних відносин у сфері культури.

1. Створення та виконання програм розбудови культури, духовного життя. Програми мають забезпечувати позитивні зміни в системі духовних цінностей суспільства, у світоглядних засадах громадян. Відродження стосується філософських та культурологічних шкіл, новаторів музичного, театрального й образотворчого мистецтва. Виконання програм має забезпечити цілісність системи естетичного виховання громадян закладами освіти, культури і мистецтва, творчими спілками, культурними товариствами.

2. Законодавчі гарантії збереження і плідного використання культурних цінностей. Клади та пам’ятки археології повинні бути державною власністю. Культурні, історичні цінності повинні бути оцінені і схоронені в музеях і культурних установах. Необхідно створити інформаційно-пошукові системи у галузі спадщини культури, комп’ютерний архів творів живопису тощо. Створити закони про охорону національної культурної спадщини. Єдину національну службу охорони цієї спадщини, підпорядковану уряду. Потрібно створити єдиний державний реєстр національного культурного надбання. Гарантувати доступ громадянам країни до пам’яток історії та культури, музейних, бібліотечних і архівних фондів. Окремим соціальним групам громадян (дітям, учням, студентам, пенсіонерам) цей доступ має бути пільговим. Гарантувати збереження у власності творчих спілок приміщень, які їм належать.

3. Державне сприяння розвитку бібліотек з метою впровадження новітніх технологій обслуговування читачів; комп’юте¬ризації, створення електронних каталогів, інтеграція у світову бібліотечну систему; перебудови управління бібліотечною справою; випуску літератури у вигляді обов’язкового замовлення і поновлення ним бібліотек; законодавчого створення національної бібліотеки.