Статистика соціального обслуговування

Комунальне господарство складається з великої кількості рі¬зних за призначенням і технологією виробництва підприємств та господарств. їх можна розділити на такі групи:

а) санітарно-технічні підприємства — водогін та каналізація;

б) енергетичні підприємства — міські електромережі, газове гос¬подарство, підприємства об'єднаних котелень та теплових мереж.

Основними показниками, що наведені в річному статистичному техніко-експлуаційному звіті про роботу водопроводу, є:

• кількість водозаборних вузлів, артезіанських свердловин та насосних станцій, а також установлена потужність насосних стан¬цій першого підняття (м3/добу);

• підняття води на певну висоту або дотримання в трубо¬проводах відповідного тиску; продуктивність, тобто кількість води, яка надається в мережу за одиницю часу; різниця між піднятою водою та наданою в мережу (споживання води для своїх потреб);

• різниця між наданою та реалізованою водою (втрати в мережі та неураховані витрати води для гасіння пожеж, поливання вулиць та зелених насаджень).

Робота каналізації, що являє собою транспортування (видален¬ня) забруднених вод з території населеного пункту, знешкодження, очищення цих вод та спуск очищених вод у водойми, характеризу¬ється обсягом вод, що пропущені через очисні споруди, та якістю цих вод, що скидаються у водойми.

Головним завданням комунальної статистики в галузі енер¬гопостачання є вивчення обслуговування цими видами послуг населення та організацій місцевого та комунального господарст¬ва. Обслуговування поселень та територій характеризується охо¬пленням їх мережами енергетичних підприємств у вигляді про¬цента населених місць, що ними обслуговуються, а в містах — часткою жителів, що користуються цими видами благоустрою, у загальному числі жителів, і показниками рівня споживання елек¬троенергії, газу, тепла, гарячої води.

Статистика бюджету часу населення узагальнює та аналі¬зує інформацію:

• про те, як люди проводять свій час;

• про основні способи використання дозвілля і про час, що від¬водиться на кожний з цих способів різними групами населення;

• про засоби та устаткування для використання дозвілля і про рівень збільшення можливостей організувати дозвілля завдяки державним та приватним витратам.

Основними показниками використання часу є показники струк¬тури витраченого часу на різні види діяльності, у тому числі — і в час дозвілля, відносно до різних статево-вікових груп насе¬лення та сімей з різним рівнем доходів.Вивчення бюджету часу населення спрямоване на вирішення задач статистичного аналізу показників добового фонду часу та, особливо, позаробочого часу населення. При цьому слід навчити¬ся досліджувати вплив соціально-економічних та демографічних факторів на структуру позаробочого часу, відмінності цих струк¬тур у мешканців міста та села, сімей різного типу, представників соціально-економічних груп населення. Окремого вивчення по¬требує вільний час та дозвілля, що пов'язане з аналізом задово¬лення потреб населення у відпочинку та культурному розвиткові. Ці питання вивчає статистика культури та мистецтва.

Головне завдання статистики культури та мистецтва пов'язане з необхідністю характеризувати діяльність установ культури та мистецтва, хоча не менш важливе місце при цьому займає оцінка впливу зростання культурного рівня населення на підйом продуктивних сил, прогрес науки та техніки та інші яви¬ща, що мають місце у сфері матеріального виробництва.

Ознайомитись з досягненнями світової та вітчизняної культу¬ри можна в закладах культури, більшість яких створена та фінан¬сується за рахунок коштів державного бюджету. Основними се¬ред них є музеї, бібліотеки, клубні установи, ботанічні сади та інше. В установах культури населення може ознайомитись із тво¬рами мистецтва, що мають матеріальний характер (книжки, ску¬льптури, картини). Для знайомства з творами таких мистецтв, як музика, кіно, театр та ін. необхідне відвідування установ мистец¬тва: театрів, кінотеатрів, концертних залів, цирків тощо.