Статистика соціального обслуговування

Статистика житлового фонду повинна розглядатися ши¬рше, ніж тільки статистика наявності та змін, які відбуваються в забезпеченні населення помешканнями для проживання. Для оцінки задоволення життєво-побутових потреб населення та створення необхідних умов для повноцінного відпочинку людей слід виділити розділ, який можна назвати статистикою жит¬лово-комунального господарства (ЖКГ), а показники його умовно можуть бути віднесені до таких груп:

• житловий фонд, нове будівництво, реконструкція та зне¬сення;

• житлові умови проживання;

• обслуговування та фінансування житлового фонду. Джерелами статистичного вивчення житлового фонду є:

звіти житлових організацій, інвентаризація та переписи (або одночасні обліки) житлового фонду. Інвентаризацію проводять спеціальні організації (бюро технічної інвентаризації), що зна¬ходяться в складі житлових та комунальних організацій місце¬вих адміністрацій. При цьому одержують дані про місцезнахо¬дження, призначення, належність та оцінку будови, її головні будівельні ознаки, дату спорудження будови та її технічний стан. Для характеристики житлового фонду за окремими озна¬ками провадять його статистичне групування. Типи групувань при цьому такі:

1) за призначенням приміщень — житлові, нежитлові;

2) за правом власності — місцевих адміністрацій, кооператив¬них підприємств, в особистій власності;

3) за типом будови — щодо матеріалу стін та перекрить;

4) за поверховістю — мало- (1—2), середньо- (3—5), багато-(6—15) та високоповерхові (вище 15 поверхів);

5) за внутрішнім благоустроєм — електричне освітлення, во¬да, газ, каналізація, сміттєпровід та ін.;

6) за технічним станом — показники рівня зносу. Підтримання в постійно справному стані самої будівлі тастворення необхідних умов мешканцям, що в них живуть, визна¬чають завдання статистики експлуатації. Господарсько-фі¬нансові плани та річні бухгалтерські звіти будинкоуправлінь мі-. стять необхідну інформацію для вивчення експлуатаційної дія¬льності житлового господарства. її аналіз виявляє структуру до¬ходів та витрат житлового господарства, середні їх рівні на одиницю площі, дозволяють побудувати ряди динаміки, а також вивчити фактори, що впливають на зміну доходів та витрат жит¬лового господарства.

Вивчення житлових умов має важливе значення для визначення розмірів, розміщення, структури житлового будівництва, для ви¬значення типів будинків та типів квартир. При цьому вивчення житлових умов провадиться в трьох напрямках: кількісна та якісна характеристика житлових умов, економічні умови користування житлом.

Кількісна характеристика житлових умов дозволяє визначити рівень забезпеченості населення житлом. Щільність заселення характеризується середньодушовою забезпеченістю житловою площею. Показник ізольованості житла залежно від завдань дослі¬дження може бути виражений у вигляді процентного співвідно¬шення чисельності сімей та одинаків, що мають окрему квартиру, до загальної кількості сімей та одинаків (коефіцієнт посімейного розселення), або у вигляді відношення квартир, що заселені одні¬єю сім'єю до загальної кількості заселених квартир (коефіцієнт ізольованості жител).

Для повноти характеристики житлових умов населення необ¬хідно оцінити економічні умови користування житлом, тобто ви¬значити витрати населення, пов'язані з користуванням кварти¬рою. Поряд з абсолютним показником житлових витрат та їх питомою вагою в доходах сім'ї, обчислюють відносний показ¬ник — коефіцієнт житлових витрат — в якому береться до уваги чисельність сімей.

Піклування про благоустрій населених місць покладається на комунальне господарство, що має забезпечити найбільш зручні умови проживання населення в даному населеному пункті та створювати нормальні умови діяльності підприємствам та органі¬заціям шляхом розвитку, експлуатації та підтримання в належ¬ному стані його технічного, інженерного обладнання та інших видів благоустрою.