Видатки бюджету на культурно-просвітницькі установи
Тому на виконання Основних напрямів реформування пен¬сійного забезпечення в Україні, затверджених відповідним Ука¬зом Президента у 1998 році, Кабінетом Міністрів розроблено і направлено на розгляд Верховної Ради проекти законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про недержавне пенсійне забезпечення". Цими законопроек¬тами передбачене створення трирівневої пенсійної системи, на першому рівні якої за принципом солідарності поколінь і за¬гальнообов'язкового соціального страхування встановлюється пряма залежність майбутнього розміру пенсій від страхового стажу та розміру сплачених внесків, на другому - накопичен¬ня пенсійних внесків на особистих рахунках громадян, на тре¬тьому - добровільне недержавне пенсійне страхування.
2. Фінансування закладів і програм соціального забезпечення неповнолітніх і молоді
Соціальний захист позбавлених сімейного виховання дітей здійснюється в Україні спеціальними установами - притулка¬ми для неповнолітніх. Створення цих установ передбачено За¬коном України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх", а діяльність їх регу¬люється Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвер¬дження типового положення про притулок для неповнолітніх і служб у справах неповнолітніх" від 09.06.97 р. № 565.
Притулок для неповнолітніх - це заклад соціального захис¬ту, створений для тимчасового перебування у ньому неповно¬літніх дітей віком від 3 до 18 років. Діти, які потрапляють до притулку, отримують необхідну медичну допомогу, забезпечу¬ються одягом і харчуванням.
Працівники притулків проводять роботу із встановлення особи неповнолітнього. Коли особу дитини нарешті встановле¬но, приймається рішення про його подальшу долю: притулок сповіщає батьків про місцезнаходження дитини або порушує питання щодо позбавлення батьків батьківських прав, притягнення їх до адміністративної чи кримінальної відповідальності. Таким чином, притулки для неповнолітніх є необхідними тепер закла¬дами соціального захисту неповнолітніх, повернення їх до нор¬мального життя.
Аналогічних закладів в Україні не існувало до 1996 року. Створення притулків розпочалося в 1997 році й тривало протя¬гом 1998-1999 років. Таким чином, якщо кількість інших соці¬ально-культурних закладів скорочувалася, мережа притулків зростала. Нині в Україні діє 81 притулок на 3482 місця. У деяких містах, населених пунктах виникли притулки на 10-15 місць при типовому притулку - 50 місць. Створення таких дрібних закладів не завжди доцільне. Тому слід упорядкувати мережу притулків для неповнолітніх шляхом ліквідації притулків з низь¬кою завантаженістю та збільшення кількості місць у вже діючих.
Середня сума витрат по Україні в притулках на одну дити¬ну становила в 2002 році 4,4 тис. гривень на рік.Прогнозна потреба в коштах на харчування, медикаменти та інші витрати розраховувалася виходячи з нормативів забезпечен¬ня підопічних будинків-інтернатів, оскільки такі нормативи для вихованців притулків для неповнолітніх не розроблені.
Обсяг витрат, який спрямовується на утримання притулків для неповнолітніх по кожному регіону, розраховується як до¬буток обсягу витрат, що спрямовується на утримання цих ус¬танов у цілому по Україні, і питомої ваги очікуваної кількості дітей у притулках за плановий період по регіону - у загальній очікуваній кількості дітей у притулках у цілому по Україні.
Обчислення витрат на утримання притулків для неповно¬літніх здійснюються виходячи з витрат на типовий притулок на 50 місць з типовими штатами та нормативами.
Оскільки притулки для неповнолітніх є закладами обласно¬го значення, тобто вони розраховані не лише на тих дітей, що проживають у певному регіоні, Бюджетним кодексом передба¬чено здійснювати їх фінансування з обласних бюджетів.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про сприяння соці¬альному становленню і розвитку молоді", Постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 1998 року здійснюються видат¬ки на утримання Державного центру соціальних служб для мо¬лоді, у складі яких передбачені кошти на виплату заробітної плати працівникам центру, оплату послуг з утримання примі¬щень і обслуговування установ, відрядження, придбання інвен¬тарю. Питома вага зазначених видатків становить близько 5 від¬сотків загального обсягу асигнувань державного бюджету на молодіжні заходи. На реалізацію молодіжних заходів, які здійс¬нює зазначений центр, спрямовується близько 3 відсотків за¬гального обсягу витрат із державного бюджету на галузь.
У видатках місцевих бюджетів на забезпечення молодіжних програм і заходів, утримання установ галузі більше третини коштів спрямовується на розвиток мережі центрів соціальних служб для молоді, підліткових клубів. Обсяг видатків місцевих бюджетів на молодіжні програми і заходи становить понад 32 відсотки витрат на галузь, а 35 відсотків коштів передбачається на забезпечення функціонування чинної мережі установ місце¬вого підпорядкування.