Видатки бюджету на культурно-просвітницькі установи
Пенсії при неповному стажі станом на 1 січня 2001 року із загальної чисельності пенсіонерів одержували 172957 осіб, або 1,6% від загальної чисельності пенсіонерів за віком.
Із числа пенсіонерів, які одержували пенсії станом на 1 січ¬ня 2001 року, пенсії на пільгових умовах за списком № 1 вип¬лачувалися: жінкам у віці до 55 років - 81217 особам, чолові¬кам у вітті до 60 років - 161577 особам.
У загальній чисельності пенсіонерів пенсіонери-інваліди станом на 1 січня 2001 року становили 16,2 відсотка. Із числа інвалідів І та II групи чоловіків до 60 років - 262805 осіб, жі¬нок до 55 років - 206111 осіб.
Пенсії у разі втрати годувальника становлять 8,2 відсотка від усіх пенсій, що були призначені станом на 1 січня 2001 ро¬ку відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". Загальна чисельність пенсіонерів, які одержують пенсію у разі втрати годувальника, - 841114 осіб, із них: на одного непра¬цездатного - 596126 осіб (70,9%); на двох непрацездатних - 183663 особи (21,8%); на трьох і більше - 61355 осіб (7,3%).
Характерними рисами існуючої пенсійної системи є низький рівень пенсій, старіння населення, збільшення кількості достро¬кових пенсіонерів, нестача коштів у Пенсійному фонді. Тому вкрай гострою стає проблема реформування пенсійного забезпе¬чення. Найпроблемнішими питаннями продовжують залишатися: низькі розміри пенсій; відсутність диференціації трудових пенсій і відсутність джерел фінансування пенсій пенсіонерам у сільській місцевості; надання відстрочок, розстрочок і списання заборгова¬ності із сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страху¬вання, що набуло системного характеру; постійне збільшення кількості пільгових категорій пенсіонерів; недостатнє пенсійне забезпечення осіб, які отримують пенсії через інвалідність та у ра¬зі втрати годувальника; невизначеність порядку управління тим¬часово вільними коштами Пенсійного фонду тощо.У рамках існуючої пенсійної системи цих проблем не розв'язати. Застосування в подальшому принципу, за яким сьогод¬ні проводиться підвищення мінімальних пенсій, дискредитува¬тиме ідею соціальної справедливості щодо тих пенсіонерів, хто працював довше і мав більший заробіток (тобто зробив більший внесок у систему соціального забезпечення), призведе до зрів¬нялівки. Наступні кроки з підвищення розмірів пенсій слід зосередити на поступовому збільшенні (знятті) існуючих макси¬мальних обмежень у розмірах пенсій, що нараховуються відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Істотною проблемою, яку матиме солідарна пенсійна систе¬ма України в майбутні десятиліття, є зменшення кількості пра¬цівників при одночасному збільшенні кількості пенсіонерів. Це загальнолюдська проблема старіння населення, задля розв'я¬зання якої більшість країн світу реформували або прагнуть ре¬формувати власні пенсійні системи.
Протягом найближчого часу необхідно запровадити такі за¬ходи:
- поступово розширити період і сукупний дохід, які вико¬ристовуються як база для розрахунку пенсії;
- запровадити жорсткіші нормативні положення, спрямо¬вані проти зловживань у пенсійній системі, скасувати всі інші соціальні пільги, які до неї прив'язані, та положення щодо ви¬няткових привілеїв;
- у платіжних відомостях зазначати суми відрахувань пра¬цівників і роботодавців до пенсійних фондів, щоб підняти сві¬домість щодо витрат на пенсійне забезпечення;
- зменшити суми пенсійних відрахувань із метою знижен¬ня фінансового тиску на платників;
- поступово, за рахунок зменшення тіньового сектору збільшувати кількість платників пенсійних внесків.
Держава зобов'язана привести під законодавче регулювання окремі приватні пенсійні фонди, які вже діють, унеможливити їхнє банкрутство чи будь-які шахрайства з коштами їх вкладників.
Існують й інші причини, які настійливо потребують розв'я¬зання проблеми пенсійного забезпечення.
Система пенсійного забезпечення має стати, нарешті, сис¬темою соціального страхування, самодостатньою, фінансове стабільною системою, яка задовольнятиме право всіх її учасни¬ків на належне пенсійне забезпечення із досягненням ними пенсійного віку.