Місцеві органи самоврядування
З лютого 1994 р. Верховна Рада України прийняла За¬кон України «Про формування місцевих органів влади і самоврядування», згідно з яким органами місцевого само¬врядування в Україні виступають сільські, селищні, міські, районні та обласні Ради. Вони наділяються власною компе¬тенцією, в межах якої діють самостійно. Одночасно облас¬ні, районні. Київська та Севастопольська міські Ради ви¬конують функції органів державної виконавчої влади.
Ради обираються строком на чотири роки. Кількісний склад Рад визначається самими Радами, але має становити не більше як 75 депутатів для обласної. Київської і Севас¬топольської" міських та Рад міст з районним поділом і не більше як ЗО - для інших Рад. Голови обласних, район¬них, міських, селищних і сільських Рад обираються безпо¬середньо населенням, вони ж за посадою очолюють вико¬навчі комітети відповідних Рад. Кількісний склад виконав¬чого комітету визначає Рада на пленарному засіданні, пер¬сональний склад виконкому пропонується головою від¬повідної Ради і затверджується Радою.
У сільських, селищних, міських (міст районною підпо¬рядкування) Радах за їх рішенням виконавчі комітети можуть не утворюватися, у цих випадках виконавчі функції здійснює юлова Ради.
Голови сільських, селищних, міських, районних і облас¬них Рад "і'л очолювані ними виконавчі органи підзвітні і під¬контрольні відповідним Радам. З питань здійснення делего¬ваних їм повноважень державної виконавчої влади вони під¬порядковані Кабінету Міністрів України, а також виконав¬чим органам вищестоящих Рад.
Отже, місцеві Ради всіх рівнів діють самостійно в сфері місцевого самоврядування, вертикальна ж їх підпорядко¬ваність встановлюється лише при реалізації ними функції дер¬жавної виконавчої влади.
Законодавець формулює умови, за яких повноваження сільської, селищної, міської, районної, обласної, Верховної Ради Республіки Крим можуть бути достроково припи¬нені, зокрема, якщо вони прийняли рішення, спрямоване на порушення територіальної цілісності України, самочинну зміну її державно-територіального устрою; порушили Конс¬титуцію України і закони України та не приводять своє рішення у відповідність з ними; не можуть протягом двох місяців провести пленарне засідання чи утворити свої ви¬конавчі органи. Рішення про скасування незаконних рішень Рад та дострокове припинення повноважень і призначення нових виборів цих Рад приймає Верховна Рада України. У разі порушення Конституції та законів України голова обласної", районної, міської, селищної" і сільської Ради може бути звільнений з посади у порядку, визначеному законом.
Оскільки Республіка Крим є складовою частиною Украї¬ни, Закон зазначає, що органи місцевої влади і самовряду¬вання в ній формуються і діють на підставі Конституції України, законів України, Конституції і законів Респуб¬ліки Крим, які мають відповідати Конституції і законам України.
ІНШІ ЛАНКИ СИСТЕМИ САМОВРЯДУВАННЯДо системи самоврядування України входять також інші форми територіальної самоорганізації громадян: гро¬мадські комітети і ради самоврядування. Територія їх діяль¬ності визначається виконкомом відповідної міської, район¬ної в місті, селищної, сільської Ради, виходячи з соціально-економічної цілісності території та з урахуванням пропо¬зицій населення. Обираються органи громадського само¬врядування на загальних зборах (сходах) громадян або і\ представників. Зміст їх діяльності визначається основними завданнями соціально-економічної та політичної перебудо¬ви, що відбувається в Україні. Закон про місцеве та ре¬гіональне самоврядування України (ст. 4, 56) передбачає право місцевих Рад народних депутатів передавати части¬ну своїх повноважень органам територіальної самооргані¬зації громадян відповідно з фінансово-матеріальним забез¬печенням для здійснення цих повноважень. Громадські комітети і ради самоврядування здійснюють також інші повноваження. Ііове законодавче положення про можли¬вість передачі місцевими Радами повноважень органам територіальної самоорганізації громадян слід розглядати в ас¬пекті підвищення ролі громадськості у вирішенні суспільно-самоврядних справ, а критерієм для цієї передачі, мабуть, по¬винна бути ефективність у вирішенні таких повноважень. Це має бути стимулом для розгортання суспільної актив¬ності населення мікротериторіальних колективів. Правовою основою діяльності органів територіальної самоорганізації гро¬мадян, крім законодавчих актів держави, мають бути стату¬ти (положення), затверджені загальними зборами (сходами) громадян або їх представниками та зареєстровані виконавчи¬ми комітетами відповідних Рад народних депутатів.
Оріани громадського самоврядування не є підпорядкова¬ними місцевим Радам, виконкомам, отже, останні не можуть керувати їх діяльністю.