Основні напрями державної політики України в галузі збереження довкілля

надмірне антропогенне навантаження на водні об'єкти внаслідок

екстенсивного способу ведення водного господарства призвело до

кризового зменшення самовідтворюючих можливостей річок та

виснаження водноресурсного потенціалу;

стала тенденція до значного забруднення водних об'єктіввнаслідок неупорядкованого відведення стічних вод від населених

пунктів, господарських об'єктів і сільськогосподарських угідь;

широкомасштабне радіаційне забруднення басейнів багатьох

річок внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС;

погіршення якості питної води внаслідок незадовільного

екологічного стану джерел питного водопостачання;

недосконалість економічного механізму водокористування і

реалізації водоохоронних заходів;

недостатня ефективність існуючої системи управління охороною

та використанням водних ресурсів внаслідок недосконалості

нормативно-правової бази і організаційної структури управління;

відсутність автоматизованої постійно діючої системи

моніторингу екологічного стану водних басейнів акваторії Чорного

та Азовського морів, якості питної води і стічних вод у системах

водопостачання і водовідведення населених пунктів і господарських

об'єктів.

9. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ

Сучасне використання земельних ресурсів України не відповідає

вимогам раціонального природокористування. Порушено екологічно

допустиме співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь,

лісових насаджень, що негативно впливає на стійкість