Основні напрями державної політики України в галузі збереження довкілля

близько 160 тис. гектарів.

Внаслідок гіпертрофованого розвитку гірничодобувної

промисловості в Україні домінують відходи, що утворюються під час

розробки родовищ (до 75 відсотків загального обсягу) та збагачення

корисних копалин (відповідно 13 і 14 відсотків). Значну частину

цих обсягів становлять відходи хіміко-металургійної переробки

сировини.

З урахуванням сучасного технологічного рівня переробки

відходів в Україні серед загальної кількості відходів, що

утворюються щороку, реальну цінність становлять 410 - 430 млн.

тонн. Утилізується лише третина загальної кількості відходів. Це

свідчить про значні ресурсні резерви. Проте протягом 1992 - 1996

років спостерігалася стійка тенденція до зниження обсягів

використання відходів (щорічно в середньому на 20 відсотків менше

порівняно з попереднім роком), яке відбувалося більш високими

темпами, ніж скорочення загальних обсягів промислового

виробництва.

Існуючий рівень утилізації відходів вторинних ресурсів не

впливає на поліпшення стану довкілля. Це пов'язано з тим, що допереробки залучаються в основному великотоннажні гірничопромислові

та деякі інші відходи - малотоксичні чи нейтральні (інертні). Тому

екологічний ефект переробки відходів є незначним. До категорії

високотоксичних належать лише 1 - 2 відсотки всіх промислових

відходів, але їх вплив на довкілля дедалі зростає. Однак до цього

часу не збудовано жодного спеціалізованого заводу з переробки

токсичних промислових відходів, немає належним чином організованої