Парламентськi комiсiї

юрисдикцiєю (наприклад, Комiтет з розподiлу бюджетних

асигнувань) налiчують бiльше членiв, нiж iншi, що збiльшує

представництво членiв рiзних партiй у цих комiтетах. В обох

палатах Конгресу бiльшiсть в усiх комiтетах i всi посади голiв

комiтетiв отримує фракцiя бiльшостi. У Палатi Представникiв

керiвництво Dемократичної партiї закрiпило за своєю партiєю

переважну бiльшiсть у деяких ключових комiтетах, наприклад, у

Комiтетi з питань регламенту.

Угорщина:

Керiвнi посади в комiтетах розподiляються мiж представниками

рiзних партiй. Партiї визначають, хто з їхнiх членiв працюватиме

в якому комiтетi. В комiтетах можуть працювати не всi члени

парламенту.

Нiмеччина:

Партiї формують парламентськi фракцiї, до яких має входити не

менше тридцяти трьох депутатiв Бундестагу (5% вiд 656 мiсць

загалом), що належать до тiєї самої партiї або до рiзних партiй,

якi не виступають одна проти одної. Всi фракцiї мають своїх

представникiв у Радi Старiйшин. Рада Старiйшин визначає порядок

обговорення питань i розподiляє мiсця у комiтетах.

Великобританiя:

У тимчасових комiтетах партiї отримують кiлькiсть мiсць,

приблизно пропорцiйну до їхнього представництва в Палатi Громад;

при цьому враховуються фаховi iнтереси окремих членiв. Постiйнi

комiтети за принципом своєї побудови мають бути безпартiйними,