Парламентськi комiсiї

заздалегiдь визначених його апаратом (при цьому з ними

попередньо можуть проводитися спiвбесiди). На доповнення до

усного виступу учасники слухань подають до комiтету свої

свiдчення у письмовiй формi. Члени комiтету можуть задавати

запрошеним учасникам запитання, починаючи вiд голови комiтету i

керiвника фракцiї меншостi, i далi за старшинством. Перiод

запитань i вiдповiдей може бути обмежений в часi рiшенням голови

комiтету. Всi слухання обов'язково протоколюються. Комiтети

Конгресу можуть зобов'язати свiдкiв взяти участь у своїх

слуханнях, видавши i надiславши їм повiстку. Стосовно свiдкiв,

якi вiдмовляються з'явитися за повiсткою, може бути ухвалена

спецiальна резолюцiя на пленарному засiданнi палати.

Великобританiя:

Мета слухань: Як правило, бiльшiсть парламентських запитiв

здiйснюється пiд час перiоду запитань i вiдповiдей на пленарному

засiданнi Палати, а не пiд час слухань. Бiльша частина засiдань

комiтетiв проводиться з метою збирання iнформацiї. Свiдками на

слуханнях переважно виступають представники громадськостi, а не

мiнiстри чи iншi державнi службовцi.

Органiзацiя слухань: Голови комiтетiв призначають слухання i

складають перелiк їхнiх учасникiв. Комiтети можуть змушувати

свiдкiв взяти участь у слуханнях, але тi не зобов'язанi

вiдповiдати на запитання.

Японiя:

Мета слухань: Бiльша частина наглядових функцiй парламенту