Передумови та проблеми формування місцевих бюджетів

Таким чином, розвиток ринку муніципаль¬них цінних паперів потребує прискорення, оскільки кошти, зібрані під відпові¬дальність місцевої влади, можуть бути спрямовані на збереження і розвиток ви¬робничого потенціалу регіону, що відповідає інте¬ресам не тільки влади, а і населення певної те¬риторії.

Не секрет, що саме територіальні громади в розвинутих країнах, спираючись на власні фінанси, відіграють важливу роль у фінансово-економічноій ситуації держави. Проблема фінансового забезпечення розвитку територій властива фактично всім країнам. Її суть у тому, що адміністративно-територіальні утворен¬ня, на які поділена кожна держава, мають різну податкову базу та фінансовий потенціал, що є наслідком нерівномірності територіального розмі-щення природно-ресурсного потенціалу та про¬дуктивних сил. В економічно розвинених країнах фінансові про¬блеми регіонів розв'язуються через надання місце¬вим органам влади стабільно закріплених доходних джерел, розширення сфери місцевого оподатку¬вання та реформування всієї системи міжбюджетних взаємовідносин.

На жаль, прак¬тика України вже виявила численні конфлікти між дер¬жавою і керівниками органів місцевого самоврядування у фінансовій сфері. Це є наслідком того, що більшість про¬блем місцевих фінансів, як і місцевого самоврядування загалом, залишаються неврегульованими в праві.

Одним із важливих питань податкового ре¬формування є подальше посилення ролі місцевих податків і зборів у формуванні доходів місцевих бюджетів, що вимагає розробки та реалізації регіо¬нальної податкової політики, яка повинна грун¬туватись на чіткому законодавчому розподілі повноважень, відповідальності та фінансово-еко¬номічної бази між державними, територіальними і місцевими рівнями управління. Удосконалення податкової системи на макро- та мікроекономічному рівнях має здійснюватись шляхом встанов¬лення стабільних ставок податкових надходжень до державного і місцевих бюджетів та розширення прав місцевих органів виконавчої влади щодо форму¬вання і використання місцевих податків та зборів. У більшості розвинених країн місцеві податки становлять 5-30% усіх податкових надход¬жень до державних бюджетів і досить значну част¬ку надходжень — до місцевих бюджетів. Зокрема, в Японії — 35%, Великобританії — 37%, Німеч¬чині — 46%, Франції — 67%, у США — це 66% доходів органів місцевого самоврядування.

Досвід застосування місцевих податків і зборів в Україні засвідчує поки що незначну їх роль у фор¬муванні фінансів органів місцевого самоврядуван¬ня. Порівняно з практикою західних країн інсти¬тут місцевих податків і зборів в Україні фактично залишається недієздатним.Аналіз фінансових проблем місцевих органів влади, проведений відо¬мими ученими, які займаються даною проблемою, свідчить, що подат¬кові доходи на території України формуються до¬сить нерівномірно. Лідером у податкових доходах на душу населення є Київ. Друге та третє місця займають відповідно Донецька та Дніпро¬петровська області. До категорії «багатих» територій також належать Полтавська, Запорізька, Львівська, Сумська та Харківська об¬ласті. В той же час дуже низькі середні податкові доходи на душу населення в Тернопільській та в Івано-Франків¬ській області. У таких умовах проблеми бюджетного вирівню¬вання продовжують загострюватися. При збільшенні диспропорцій у територіальному розміщенні по¬даткової бази центральній владі дедалі важче здійснювати бюджетне вирівнювання для забезпе¬чення єдиного стандарту послуг, які надаються за рахунок бюджету на всій території держави.

За цих обставин зростають обсяги перерозпо¬ділу фінансових ресурсів безпосередньо через Дер¬жавний бюджет України, що гостро критикується як представниками влади «багатих» територій, так і окремими політичними силами.

Зрозуміло, що доходна частина бюджету буде реальною лише тоді, коли визнача¬тиметься на основі реального ста¬ну економіки в кожному районі, місті, області. Щоб доходна частина бюджету була реальною, треба розпочинати з те-риторій і, в першу чергу, з бюджету районів, де повинні формуватись проекти доходів району і решту надход¬жень до обласних і державного бюджету. Опрацьо¬вуючи доходи бюджету по районах і в цілому по області, можна більш об'єктивно визначити мож¬ливі надходження до державного бюджету згідно із встановленими нормами та нормативами.

Поряд з цим в Україні необхідно створити ба¬гатоканальну систему формування бюджету, на основі якої кожен рівень бюджетної системи по¬винен мати власні закріплені доходи. Обсяг цих доходів має бути достатнім для забезпечення функцій і обов'язків, які покладаються на той чи інший рівень влади. При вирішенні проблем бюджетного вирівню¬вання необхідно, в першу чергу, розробити пра¬вові засади й механізм бюджетного регулювання в Україні, де зафіксувати стабільні частки різних рівнів влади — центральної, регіональної, місце¬вої — у розподілі загальнодержавних податків.

Досить повчальним у цьому плані для України може стати досвід еволюції податкової системи Німеччини. Так, у цій країні для забезпечення фінансуван¬ня всіх трьох рівнів управління податкова система побудована таким чином, що найбільш значні джерела формують одразу три або два бю¬джети. Також, в Німеччині застосо¬вується не тільки вертикальне, а й горизонтальне вирівнювання доходів. Землі, які мають високі до¬ходи перераховують частину фінансо¬вих ресурсів менш розвинутим землям.