Правові засади контролю за виконанням державного бюджету
- організації і проведення оперативного контролю за використанням коштів державного бюджету за звітний період;
- проведення комплексних ревізій і тематичних перевірок по окремих розділах і статтях Державного бюджету України;
— проведення експертизи проектів Державного бюджету України, а також проектів законів та інших нормативних актів, міжнародних договорів України, загальнодержавних програм та інших документів, що стосуються питань державного бюджету і фінансів України;
- аналізування і дослідження порушень і відхилень бюджетного процесу, підготовки і внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо їх усунення, а також удосконалення бюджетного законодавства в цілому;
— підготовки і подання висновків до Верховної Ради України та її комітетів шодо виконання Державного бюджету України;—направлення Кабінету Міністрів України, відповідним центральним органам виконавчої влади. Національному банку України, Фонду державного майна, підприємствам, установам й організаціям матеріалів перевірок, ревізій та обслідувань для розгляду і вжиття необхідних заходів;
—порушення перед Верховною Радою України, Президентом України, а також органами виконавчої влади клопотання про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні вимог чинного законодавства України, внаслідок чого завдано матеріальної шкоди державі.
З огляду на те, що Державний бюджет України складається на основі прогнозних показників надходжень до бюджету, фактичні показники доходів можуть не співпадати з прогнозними. Факт перевиконання доходної частини державного бюджету згідно з Бюджетним кодексом визнається у разі, якщо за підсумками трьох кварталів показники доходів перевищують враховані у розписі державного бюджету на відповідний період більше ніж на 15 відсотків. Перевиконання підтверджується офіційним висновком Рахункової палати.
Забезпечення Рахункової палати необхідною для реалізації нею контрольних повноважень інформацією передбачено рядом законодавчих актів України.
Законом України «Про Рахункову палату» встановлено, що на запити Рахункової палати в процесі здійснення нею своїх функцій усі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та їх посадові особи зобов'язані надавати інформацію, що стосується об'єктів контролю, яка є необхідною для здійснення перевірки, ревізії та обслідування. На вимогу Рахункової палати Національний банк України, а також уповноважені банки, кредитні установи й фінансові організації зобов'язані надавати їй документальні підтвердження операцій і стану рахунків об'єктів, що перевіряються. На вимогу Рахункової палати підприємства, установи й організації зобов'язані надавати довідки і копії документів щодо операцій і розрахунків з об'єктами, що перевіряються.
Посадові особи об'єктів, що перевіряються, в разі відмови або ухилення від своєчасного надання інформації або документації, а також за надання недостовірної інформації, підлягають притягненню до відповідальності у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Бюджетний кодекс України також передбачає надання Рахунковій палаті Державним казначейством України місячної (квартальної) звітності про виконання Державного бюджету України.
Органи стягнення звітують перед Рахунковою палатою про надходження до бюджету податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів, про податкову заборгованість» включаючи суми недоїмки та переплат (у галузевому і територіальному розрізі, а також у розрізі джерел доходів та форм власності).
Про зменшення доходів бюджету внаслідок податкових пільг, а також про суми реструктуризовано'] та списаної податкової заборгованості (у галузевому і територіальному розрізі, а також у розрізі джерел доходів та форм власності) і суми відстрочених та розстрочених платежів органи стягнення надають Рахунковій палаті інформацію не пізніше 35 днів після закінчення кварталу.
Головні розпорядники бюджетних коштів надають Рахунковій палаті зведену фінансову звітність про виконання кошторисів.