Державне регулювання економіки у зарубіжних країнах.
Скандинавська модель.
Характеризується деякими особливими рисами державно¬го регулювання, притаманними Данії, Фінляндії, Норвегії, Ісландії, Швеції: тут успішно поєднуються приватна власність і ринкова конкуренція з уря¬довими програмами, спрямованими на рівномірний розподіл прибутку, на підтримку непрацездатних, компенсацію втрат, зв'язаних з нестабільністю ринкової економіки. Відмінність скандинавської моделі від моделі держав Європейської спів¬дружності — більший ступінь соціального захисту і забезпе¬чення населення.
В системі державного регулювання країн Північної Єв¬ропи можна виділити два періоди: ранній (від XIX ст. до Другої світової війни)--невтручан¬ня уряду у функціонування.
пізній (пі¬сля Другої світової війни)--запровадження жорсткого регулювання ринку, політики, спрямованої на підтримання низького рівня безробіття через збільшення сектора сфери послуг.
В економіці скандинавських країн домінує Швеція. Економічна політика де¬ржави спрямована на такі цілі: підтримка високої і стабіль¬ної зайнятості, забезпечення швидкого економічного зростан¬ня, вирівнювання доходів, підтримка регіональної економі¬чної рівноваги, досягнення прийнятливої стабільності цін, охорона навколишнього середовища, забезпечення роботою, співучасть у виробництві і зростання допомоги країнам, що розвиваються. Складовими елементами економічної політи¬ки є податкова, грошова, політика на ринку праці, регіона¬льна політика.
За обсягом державного втручання в економічне життя Швеція займає перше місце в світі. Центральний уряд робить вплив на економіку в основному через систему еконо¬мічних важелів. Головний з них — державний бюджет.
У державному регулюванні економіки Швеції спостерігає¬ться поєднання кейнсіанської ідеї регулювання «ефективного попиту» і підтримання рівня зайнятості з використанням різних методів стримування інфляції.
Голо¬вне, що шведська модель дозволяє обмежити стихію ринку і не боятися його.
Для Фінляндії характерний високий рівень державного регулювання економіки і значна роль держави в підприєм¬ницькій діяльності. Найважливішим інструментом державного регулювання економіки у Фінляндії є оподаткування. Податкові органи країни наділені правами дізнання і слідства.
Дер¬жавна політика Данії спрямована на сприяння розвитку еко¬логічно чистих виробництв, розробку безвідходних техноло¬гій, технологій утилізації відходів виробництв і побуту, ви¬робництва устаткування для охорони навколишнього середо¬вища.
Моделі державного регулювання становлення і розвитку
ринкового господарства в нових індустріальних країнах.
Особливістю розвитку нових індустріальних країн, до яких належить ряд країн Латинської Америки (Аргентина, Мексика, Бразилія, Колумбія, Чілі), країни Південно-Схід¬ної Азії (Південна Корея, Гонконг, Малайзія, Таїланд, Філіпіни, Індія, Пакистан, Сингапур, Тайвань) є глибо¬кі внутрішні перетворення, зміцнення демократії, струк¬турна перебудова економіки.
Ринковий механізм нових індустріальних країн формується на основі правового державного регулювання, яке опирається на історичні, культурні, національні традиції. В них відсутнє стремління до універсалізації, домінує свобода у виборі форм і засобів розвитку.Південно-корейська модель державного регулювання є прикладом унікального поєднання жорсткого державного планування та ринкового механізму. Але особливість регу¬лювання полягає в тому, що держава взяла на себе ті га¬лузі економіки, які є не під силу приватному бізнесу. Державний план носить індикати¬вний характер, містить конкретні орієнтири для підприємств. Державне регулювання економічного життя Кореї включає планування макроекономічних показників, застосовування кредитних і податкових заходів стимулювання експорту і обмеження імпорту, жорсткий ко¬нтроль за фінансовою сферою, банківське регулювання гро¬шового обігу і безпосереднє управління державним сектором.Заслуговує уваги цілеспрямована науково-технічна по¬літика Південної Кореї.