Способи фінансової підтримки ЖКГ
В деяких випадках небанківські установи працюють більш ефективно ніж банки, оскільки можуть надавати кредити швидше, за нижчими ставками і з спрощеними процедурами. Небанківські фінансові установи можуть фінансувати і довгострокові інвестиційні проекти. Тому такі установи можуть конкурувати з банками у сферах зі строком окупності проектів у десятки років.
Вагомим чинником зростання довіри до небанківських фінансових установ може бути створення суспільно позитивного іміджу навколо них.
Не дивлячись на певні позитивні моменти в використанні такого джерела фінансування потреб житлово-комунального сектору економіки, можемо зробити висновок, що його застосування, в умовах які склалися, є передчасним.Залучення ресурсів кредитних установ, в якості джерела фінансування потреб підприємств житлово-комунального сектору, також, на сьогодні пов'язано з деякими проблемами. Які зокрема стосуються особливостей вітчизняного кредитного сектору. Характерними ознаками якого є:
- його ризиковий характер та обмеженість, що зменшує можливість отримання підприємствами необхідних кредитних ресурсів;
- невигідні для підприємств кредитні відносини, оскільки кредитні інститути віддають перевагу отриманню односторонньої вигоди при реалізації кредитних відносин, що змушує позичальників здійснювати пошук альтернативних способів залучення позикових ресурсів [3, с. 108];
- досить високий рівень дебіторської та кредиторської заборгованості підприємств ЖКГ.
Банківські кредити є одним із найпоширеніших способів залучення довгострокових позикових ресурсів у розвинутих країнах. В українській економіці можемо спостерігати зовсім протилежне. Кредитні установи віддають перевагу стратегії задоволення короткотермінових потреб позичальників у кредитних ресурсах, що стримує їх у здійсненні довготермінових потреб. Кредитування ж державних підприємств взагалі ускладнюється у зв'язку з неможливістю продати їхнє майно, якщо взяти його в заставу. Такі перешкоди змушують банки підвищувати відсоткові ставки як страхування від ризиків.
З огляду на обмеженість ресурсів державного бюджету можливість фінансування цієї сфери, за рахунок його коштів, також дуже невелика. Динаміка економіки цього року характеризується скороченням виробництва у провідних галузях, низькими темпами зростання ВВП. Погіршується фінансовий стан на підприємствах і організаціях. - 38 відсотків лише за січень - травень 2006 року мали збитки на 11, 1 млрд. грн., що в 1,6 разу більше ніж у попередньому році [4, с. 11]. Складні бюджетні проблеми мають місцеві органи влади. Із 27 регіонів бюджетну потребу в коштах на заробітну плату працівників бюджетної сфери задовольнили лише 10 регіонів, а асигнування на проведення розрахунків за енергоносії - 12 регіонів. Є небезпека, державний бюджет не отримає запланованих доходів, а видатки таким чином, не будуть належним чином профінансовані. Динаміка й обсяги мобілізації доходів бюджету України на душу населення свідчать про те, що їхній рівень менший за рівень у Республіки Білорусь майже у двічі і в Російській Федерації - відповідно у тричі.
Наразі для України, оптимальним є варіант змішаного фінансування з бюджетних та приватних джерел. Причому подібне співвідношення між засобами держави та інвестиціями приватних суб'єктів, має змінюватись у бік поступового зменшення частки державних витрат.
Конкурентні засади є необхідними оскільки, коли такі умови не будуть створені підприємства ЖКГ можуть зловживати своїм монопольним становищем порушуючи при цьому права всіх учасників ринку. Ми не можемо погодитися з думкою, про те, що підприємства житлово-комунального комплексу повинні залишатися виключно у державній власності, оскільки з одного боку, як свідчить досвід минулих років, директивний тиск на них не міг вирішити проблеми, якщо він не відбувався паралельно з іншими позитивними перетвореннями в цій сфері, а з іншого навіть, якщо будуть залучені приватні структури у комплекс, це ні в якому випадку не призведе до втрати галуззю своїх об'єктивних переваг. Зокрема мова йде про явище яке зветься «ефект від масштабу» при якому витрати в розрахунку на одиницю продукції знижуються одночасно із зростанням обсягу пропозиції.
Цікавим уявляється той факт, що у світовій практиці традиційна державна форма власності на об'єкти ЖКГ поступово втрачає свою пріоритетність. В теперішній час все більшою стає кількість фірм, які діють на базі змішаної форми власності, або експлуатуються приватними фірмами. Що до нашої країни, то і Україна в умовах відсутності інвестицій в галузь та гострої обмеженості обігових коштів підприємств, повинна звернутися до приватного капіталу з тим щоб підвищити ефективність господарювання таких підприємств.