Система охорони здоров’я України у світлі історичного розвитку
Внутрішня еволюція самої системи охорони здоров’я й методи регулювання її життєдіяльності підлеглі законам суспільного розвитку. Саме виходячи із цих об’єктивних законів, що визначають, з одного боку, сутність системи охорони здоров’я як специфічної галузі державного устрою, з іншого боку – формуючих науково обґрунтовані методи регулювання її життєдіяльності, можливі забезпечення й практичне здійснення конкретних планів розвитку системи.
Система охорони здоров’я – це сукупність всіх організацій, інститутів і ресурсів, головною метою яких є поліпшення здоров’я. Для функціонування цієї системи необхідні кадрові ресурси, фінансові кошти, інформація, устаткування й матеріали, транспорт, комунікації, а також загальне керування й керівництво. У рамках системи охорони здоров’я повинні надаватись послуги, що чуйно реагують на потреби й справедливі з фінансової точки зору, при поважному відношенні до людей. Гарна система охорони здоров’я щодня повинна відчутно поліпшувати життя людей.
Остаточна відповідальність за загальне функціонування системи охорони здоров’я в країні лежить на уряді, але розумне керівництво в районах, містах і окремих медичних установах також дуже важливе. Посилення й розвиток систем охорони здоров’я, забезпечення її функціонування на більш справедливій основі визнано основними стратегіями боротьби з убогістю й сприяння розвитку.
І. А. Тогунов (1998) вважає, що розкриваючи сутність системи охорони здоров’я й виробляючи методи впливу на неї, дослідницька думка, по-перше, повинна бути націлена на розуміння, подання й розкриття специфічних сторін, як форми, так і втримування системи охорони здоров’я в сучасних умовах розвитку суспільства. Такі дослідження можуть наблизити формування нової парадигми охорони здоров’я. По-друге, необхідно активне дослідження й рішення проблеми способів дії й функціонування законів життєдіяльності й розвитку системи охорони здоров’я в їхній діалектичній єдності; виявлення оптимальних параметрів вимог цих законів, пізнання механізму їхнього використання. Таке розуміння сутності законів розвитку системи бачиться в напрямку дослідження властивих цим законам протиріч. По-третє, розкриття подібних об’єктивних протиріч системи охорони здоров’я використання форм і методів їхнього вирішення дозволяє забезпечити перехід до наукових методів керівництва й регулювання життєдіяльності охорони здоров’я, як системи в цілому, так і конкретних її організаційних структур, на основі свідомого використання законів розвитку. Реалізація даного напрямку забезпечує якісну трансформацію класичної парадигми управління [13].
Виходячи з цього, ми поставили мету: визначити спроможність системи шляхом дослідження характеристик системи охорони здоров’я за моделлю Семашко протягом великого проміжку часу в різні історичні періоди за допомогою методу контент-аналізу аналітичних звітних доповідей керманичів української медичної галузі у 1924 і 2006 роках.
Для вирішення цього нами були визначені наступні завдання:
- дослідити за методом контент-аналізу досягнення і проблеми, що склалися на початку розбудови сучасної системи охорони здоров’я в державі;
- дослідити сучасні досягнення і проблеми української охорони здоров’я;
- порівняти проблеми і досягнення системи в різні часи і визначити спроможність системи для подальшого розвитку.
Для визначення досягнень і проблем сучасної системи охорони здоров’я, набутих за довгий час розбудови системи, ми порівняли здобутки, проблеми і недоліки, що були відзначені у відповідних аналітичних доповідях лідерів системи охорони здоров’я в особі наркома і міністра охорони здоров’я України в 1924 і 2006 роках, що були надані широкій громадськості в друкованих засобах масової інформації [2, 3, 5, 11] за методом контент-аналізу [4, 15].
Визначивши емпіричні об’єкти, досліднику, як правило, необхідно розробити безпосередню методику контент-аналізу для кожного окремого дослідження. Ця методика припускає використання різних категорій, що повинні знайти адекватне відображення у змісті досліджуваного документу. Саме ці словесні відображення і стають одиницями аналізу. Формалізованість, систематизованість і строгість контент-аналізу проявляється в процедурі його проведення. Саме за допомогою контент-аналізу вдається знайти в документі те, що випадає від поверхневого погляду при його традиційному вивченні, але має важливий соціальний і управлінський зміст.На першому етапі ми визначили проблемні питання, які обговорювались у доповідях – якісний контент-аналіз, а на другому – вираховували питому вагу кількості строк, присвячених певній проблемі, у всьому тексті і потім на третьому етапі порівнювали як якісний склад проблем, так і кількісну вагу кожної з них. Угрупування отриманих даних про документ проводили у вигляді таблиці, на підставі розрахунків відносно певних одиниць аналізу (дослідження), якими були основні проблеми охорони здоров’я. У роботі з аналізу змісту доповідей нами використані історичний підхід в купі з аналітичним, статистичним, графічним методами обробки отриманої інформації: