Від класичної децентралізації до регіонодецентралізації

На думку автора, доцільність збільшення повноважень обласним та районним радам слід пов’язувати з необхідністю надання постійної, а головне – дієвої методично-практичної допомоги сільським, селищним, міським радам, налагодженню тісних взаємозв’язків безпосередньо з територіальними громадами, пошуку форм і методів збільшення матеріальної бази за рахунок створення міжобласних та міжрайонних комунальних підприємств [22, с. 56–57], а не створенню на регіональному рівні автономно-монопольних управлінських структур, ніяким чином не зв’язаних з територіальними громадами.Намагаючись на сучасному етапі розвитку держави розробити оптимальну модель державного управління, видається доцільним здійснити фундаментальні теоретико-прикладні наукові дослідження та визначити на законодавчому рівні структуру публічної влади в Україні.

Література:

1. Невелєв О. Не протистояння, а збалансована взаємодія // Місцеве самоврядування. – 1998. – № 3–4. – С. 111–116.

2. Самоврядування та територіальна організація влади в Польщі / Я. Гонзяж, Н. Гнидюк, О. Куленкова, В. Гуменюк; За заг. ред. Я. Гонцяжа. – К.: Міленіум; Вид-во УАДУ, 2001. – 184 с.

3. Батанов О. В. Конституційно-правовий статус територіальних громад в Україні: Монографія. – К.: Ін Юре, 2003. – 512 с.

4. Кравченко В. В., Пітцик М. В. Конституційні засади місцевого самоврядування в Україні (основи муніципального права): Навч. посіб. – К.: Арарат-Центр, 2001. – 176 с.

5. Коваленко А. Столиця у законопроектних риштуваннях // Місцеве самоврядування. – 1997. – № 3–4. – С. 28–36.

6. Копиленко О., Копиленко М. Український федералізм // Місцеве та регіон. самоврядування України. – 1994. – № 1–2. – С. 23–30.

7. Поживанов М. О. Українські вектори місцевого самоврядування. – К.: Альтерпрес, 2004. – 368 с.

8. Самоврядування та територіальна організація влади в Польщі / Я.Гонзяж, Н. Гнидюк, О. Куленкова, В. Гуменюк; За заг. ред. Я. Гонцяжа. – К.: Міленіум; Вид-во УАДУ, 2001. – 184 с.

9. Участь громадян у здійсненні місцевого самоврядування: Навч. посіб. / В. В. Кравченко, В. С.Лісовик, А. С. Матвієнко та ін. – К.: Атіка, 2004. – 264 с.

10. Махина С. Н. Сущность и системные характеристики политико-правовой категории «децентрализация» в современном демократическом государстве // Государство и право. – 2006. – № 7. – С. 27–30.

11. Ігнатов В., Ребкало В. І все-таки централізація чи децентралізація? // Місцев. самоврядування. – 1998. – № 1– 2. – С. 29–34.

12. Столицю маємо. А як зі столичним статусом? // Віче. – 1997. – № 4. – С. 44–52.

13. Шремф Л. Діємо нетрадиційно – на межі «фолу»// Місцев. самоврядування. – 1997.– № 3–4.– С. 8–13.

14. Друзюк С. Громада – велика сила. Та можливості обмежені // Віче. – 1998. – № 5. – С. 41–46.

15. Руснак Б. Місцеве самоврядування. Пора знімати декорації // Віче. – 2000. – № 2. – С. 18–28.

16. Андресюк Б. Самоврядування. Чого ми від нього очікуємо // Віче. – 2000. – № 6. – С. 41–42.

17. Гордієнко М. Творчий потенціал консервативної орієнтації // Віче. – 1998. – № 1. – С. 30–39.

18. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація: Монографія / Кол. авт.; Відпов. ред.. – проф. Н. Р. Нижник. – К.: УАДУ при Президентові України, 1997. – 448 с.