Особливості впливу регіонального ринку праці на реформування управлінням професійно-технічною освітою

При цьому методологічно важливим принципом, на нашу думку, є те, що зайнятість у ринковому господарстві має формуватись переважно на основі самостійного працевлаштування.

Іншим важливим принципом, який певною мірою випливає з першого, є посилення мобільності робочої сили, при тому всіх її форм – територіальної, галузевої, професійної, соціальної, внаслідок цього відбуваються інтенсивні переміщення робочої сили як на зовнішньому ринку праці, так і на внутрішньому.

Регулювання системи регіональної ПТО має враховувати сегментацію ринку праці, для того щоб набути адресного, цілеспрямованого характеру. В основу має бути покладено модель управління ПТО, ключовими елементами якої є підготовка працівників до ринкової організації праці: конкуренція на ринку праці, заробітна плата як ціна послуг праці, трудова мобільність, рівень безробіття. Саме за цими параметрами здійснюється, з одного боку, саморегулювання ринку праці, а з другого – відбувається адаптація системи регіональної ПТО до потреб ринку праці.

Пріоритетними напрямами реформування регіональної ПТО є підвищення якості та конкурентоспроможності підготовленої робочої сили. На думку членів колегії управління освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації, до найголовніших проблем професійно-технічної освіти регіону можна віднести такі [3] :

- кризові явища в економіці області, наявні в попередні роки, та низький рівень оплати праці, які спричинили відплив із ПТНЗ висококваліфікованих педагогічних кадрів;

- незадовільне ресурсне та фінансове забезпечення реформування професійної освіти;

- недостатньо використовуються можливості соціального партнерства з роботодавцями, обласною службою зайнятості;

- недосконалість управління системою профтехосвіти на регіональному рівні;

- неспрогнозованість потреб у підготовці фахівців різного професійного спрямування;

- невідповідність застарілої, морально і фізично зношеної матеріально-технічної бази ПТНЗ вимогам інформаційно-технологічного розвитку;

- відставання рівня професійної компетентності керівників і педагогічних працівників ПТНЗ від зрослих вимог до якості підготовки робітничих кадрів.

На нашу думку, сьогодні одним з основних завдань регіональної політики щодо розвитку професійно-технічної освіти, яка дозволить у сучасних умовах готувити спеціалістів підвищеного рівня кваліфікації, легко адаптуватися на ринку праці, мобільних, здатних до самореалізації своїх можливостей є:

- організація багатоступеневої підготовки кадрів з видачею документа відповідного зразка;

- координація робочих планів і програм, ліквідація невиправданого дублювання в викладанні дисциплін;

- підвищення якості підготовки спеціалістів;

- ефективне використання педагогічних кадрів, матеріально-технічної і навчальної бази;

- розвиток навчально-виробничої діяльності в освітніх закладах, які входять до складу комплексу.

Вертикальна структура взаємодії “школа-коледж”, “професійно-технічне училище – коледж”, “коледж – внз” має бути основана на узгодженні навчальних планів, виконуючих ряд дидактичних умов, з збереженням таких принципів: