Методичний підхід до формалізації стратегічного планування у сфері забезпечення інформаційної безпеки

У подальшому для відібраної альтернативи Zj(t) шляхом ітераційного пошуку з урахуванням притаманних саме цій альтернативі цільової функції, набору змінних, а також згідно з визначеними критеріями, обмеженнями та умовами здійснюється генерування та відбір альтернатив у “вузькому” стробі. Конкретне значення потужності множини альтернатив, що мають генеруватись для j-ї альтернативи у “вузькому” стробі, обмежується також інтервалом 3≤ I ≤9.Фільтрація є обов’язковою процедурою формування державної політики та реалізації державного управління у сфері забезпечення національної безпеки і в загальному випадку має передувати стратегічному плануванню. Її головне призначення полягає у відборі таких проектів політичних та адміністративно-управлінських рішень, що не суперечать зовнішнім та внутрішнім обмеженням.

Генерування та фільтрацію альтернатив у “широкому” стробі забезпечують попередній відбір найбільш імовірних, несуперечливих та масштабних варіантів рішень при стратегічному плануванні, що, наприклад, відповідають розробленню проектів стратегій, концепцій загальнодержавних програм тощо.

Генерування альтернатив у “вузькому” стробі включає аналогічні операції, як і для “широкого” стробу: визначення кількості альтернатив та формування відповідної їй сукупності альтернатив. У результаті такого генерування для відібраної альтернативи, шляхом вирішення зворотної задачі, має бути побудована гама часткових траєкторій. Альтернативи “вузького” стробу спрямовані на більш точну “настройку” відповідних альтернатив “широкого” стробу, відображають оперативні та тактичні рішення (розробку програм, проектів, планів, заходів, бюджетів тощо), що розкривають, конкретизують та деталізують відповідні стратегічні рішення “широкого” стробу.

Фільтрація альтернатив Zji(t) у “вузькому” стробі. За результатами генерування та фільтрації альтернатив у “широкому” і “вузькому” стробах формується множина альтернатив {Zβ}, що мають досліджуватись у ході здійснення процедури відбору основних варіантів рішень для ОПР. При цьому можливі такі випадки:

• {Zβ} включає тільки одну альтернативу, що надається безпосередньо до ОПР, як проект реалістичного стратегічного рішення, з урахуванням якого розробляються проекти песимістичного і оптимістичного рішень;

• {Zβ} включає кілька конкуруючих альтернатив, на основі яких у ході здійснення процедури відбору основних варіантів рішень для ОПР формуються проекти песимістичного, реалістичного і оптимістичного рішень;

• {Zβ} є пустою множиною, що вказує на необхідність генерування наступної альтернативи в “широкому” стробі..

Форма траєкторій Z(t) несе в собі важливу інформацію і має велике значення при формуванні множини основних альтернатив, оскільки при інших рівних умовах перевага віддається траєкторіям, що мають увігнуту форму та позитивне значення похідної на інтервалі [t0;t0+Tсп]. Саме така форма траєкторій Z(t) відповідає усталеному розвитку суспільства та держави. Тому увігнутій кривій (траєкторії) Z1(t) має відповідати краще стратегічне рішення згідно із зазначеним критерієм, ніж для траєкторій Z2(t) і Z3(t), оскільки і після завершення часу, що виділено на реалізацію цієї стратегії, зберігається тенденція на збільшення рівня забезпечення інформаційної безпеки.

Врахування рівня невизначеності початкового та прийнятного рівнів забезпечення інформаційної безпеки, а також динаміки змін рівня невизначеності на інтервалі [t0;t0+Tсп] передбачає представлення зазначених величин та процесу у вигляді інтервалів Z*0, Z*п та “діапазону” D(z,t) відповідно.

Розміри інтервалів Z*0, Z*п та “діапазону” D(z,t) обумовлені похибками вимірювання при здійсненні стратегічного моніторингу та аналізу, неможливістю врахування усіх факторів впливу на СЗНБ і зв’язків між ними тощо. Кожному стратегічному рішенню відповідає своя траєкторія Z(t) та “діапазон” D(z,t), розмір якого є одним з критеріїв відбору альтернатив - кращим рішенням відповідає “діапазон” з найменшим розміром за інших рівних умов.

У загальному випадку залежно від умов задачі стратегічного планування інтервали Z*0, Z*п та траєкторія Z(t), “діапазон” D(z,t) можуть бути як скалярними величинами та функціями, так і векторами та векторними функціями відповідно.

Відбір основних варіантів рішень для ОПР передбачає здійснення пошуку альтернативи, що є кращою згідно з визначеним критерієм (критеріями), та формування на її основі для ОПР як мінімум песимістичного, оптимістичного та реалістичного варіантів стратегічних рішень.