Загальна оцінка екологічної ситуації в Автономній Республіці Крим

Нині водні ресурси Криму становлять усього 15% від його потреби і містять менше 250 тис. кубометрів не завжди питної води. У зв’язку з цим мало надії на власні річки і джерела півострова, більшість з яких потребує захисту. Постійні та тимчасові водні артерії (1657 од.), зокрема 150 річок, влітку перетворюються на ледве помітні струмочки, русла яких ще потрібно очистити, відновити захисні дамби, прибрати з берегів склади отрутохімікатів. За статистичними даними, лише в басейні найбільшої річки півострова Салгир, яка досягає в довжину 232 км, налічується 250 вогнищ забруднення води.

Донедавна провідна галузь сільського господарства Криму - плодівництво, сьогодні не просто в занепаді, а практично повністю знищена. В останні роки на півострові вдвічі скоротилися площі під садами і в 5 разів - валовий збір фруктів. Ситуація сьогодні така: один гектар висаджується - 22 викорчовується. Подібними темпами втратити кримські сади можна всього за кілька років.Кліматичний курорт, морське повітря та аромати хвойного лісу в санаторіях прибережної і гірничолісової зони смт Форос, смт Сімеїз, м. Алупка, смт Місхор, смт Лівадія, м. Ялта, смт Гурзуф, м. Алушта роблять цю територію унікальною. Проте стан туризму досі не відповідає європейським стандартам, хоча тут наявні всі можливості, правда не доведені до відповідного екологічного та санітарно-епідеміологічного рівня. Тут туристи можуть відпочивати, оздоровлюватися, здійснювати екскурсії по історичних місцях тощо.

У цілому якщо порівняти екологічний стан природного навколишнього середовища Криму, то він відносно інших регіонів України найбільш благополучний. Проте це визначення відносне, оскільки екологія та природокористування в Криму ще не відповідають світовим тенденціям розвитку. Крім того, дослідження переконливо свідчать, що проблеми управління соціальними процесами, зокрема екологією, охороною навколишнього середовища, як правило, не відносять до першочергових у влади республіки та органів місцевого самоврядування.

Висновки. Аналіз сучасного стану природних ресурсів Автономної Республіки Крим свідчить що екологічні проблеми регіону потребують вирішення таких завдань:

- розробка комплексної програми розвитку Автономної Республіки Крим. Це дасть змогу значно поліпшити загальний екологічний стан, особливо рекреаційної зони, розширити зрошувані площі для гарантованого землеробства, знизити техногенне пошкодження ґрунтів, покращити умови розвитку галузей садівництва та плодівництва, активізувати процес соціального розвитку регіону тощо;

- визначення особливостей регіонального екологічного управління. Воно полягає в тому, що функціонує в умовах взаємодії міського самоврядування й уповноважених місцевих органів державного екологічного управління. Екологічні аспекти такої взаємодії регламентуються чинним законодавством України;

- удосконалення механізму гармонізації взаємовідносин суспільства і природи на регіональному рівні. Це сприятиме впровадженню державної регіональної екологічної політики зі своїми планами дій, проектами та програмами, що набули значного поширення в Європі і мають свою визначену методологію.

Перспективні напрями подальших досліджень полягають у необхідності проведення порівняльного аналізу екологічної ситуації в країнах Європейського Союзу, упровадження сучасних механізмів сталого розвитку регіонів, вивчення взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадськими організаціями щодо покращення навколишнього природного середовища.

Список використаних джерел

1. Закон України про охорону навколишнього природного середовища // Відом. Верховної Ради України. - 1991. - № 41. - Ст. 546.

2. Про систему й структуру органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим: Постанова Кабінету Міністрів України; Постанова Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 6 черв. 2006 р. № 289 [Електронний ресурс] // Портал “Автономная Республика Крым” / Совет министров: http://crimeaportal.gov.ua/index.php?v=2&tek =14&par=2&art =7369&date=4/24/2007

3. Розвиток сільських територій України. - К.: ІВЦ Держкомстату України, 2006. - 751 с.

4. Статистичний щорічник України за 2005 р. / За ред. О.Г.Осауленка. - К.: Вид-во “Консультант”, 2006. - 575 с.