Еволюція ролі органів місцевого самоврядування щодо покращення послуг територіальній громаді з охорони здоров’я

Децентралізована організаційна структура органу місцевого самоврядування забезпечує безпосереднє надходження інформації про мешканців, гарантує, що вимоги обробляються належним чином і дає змогу здійснювати більш ефективний контроль над постачальниками.

При виконанні своїх завдань відділ охорони здоров’я органу місцевого самоврядування повинен співпрацювати з іншими підрозділами районної державної адміністрації, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, закладами, організаціями і громадськими утвореннями.

Замовник має право контролювати виконання зобов’язань постачальником відповідно до стандартів і керівних принципів первинного і вторинного рівня надання медичних послуг, ухвалених Міністерством охорони здоров’я України. На додаток до цього замовник має доступ до всіх звітів і інших медичних документів або їх копій, що ведуться постачальником. Відділ охорони здоров’я має право проводити інспекції постачальників медичних послуг.

Усі суперечки і розходження між замовником і постачальником, що стосуються контракту, залагоджуються шляхом переговорів. Якщо не можливо улагодити суперечку шляхом переговорів, її вирішують відповідно до чинного законодавства. У процесі суперечок і розходжень постачальник зобов’язаний продовжувати виконання умов контракту, а замовник зобов’язаний платити, як це було узгоджено, поки суд не прийме кінцеве рішення. Замовник має право на відшкодування, а постачальник має обов’язок відшкодувати покупцеві втрати на основі аргументованої вимоги. Компенсація також матиме місце у випадку неправильно або невідповідно оплаченого рахунку. Неправильна або невідповідна оплата рахунку на додаткову суму має бути оплачена аптеці у разі неправильного або необґрунтованого рецепта, виданого на безкоштовне отримання ліків.Орган місцевого самоврядування повинен прийняти нове розуміння своєї ролі. Він має діяти не тільки як державна служба, але й як інституція з обслуговування своїх громадян. Споживач відіграє ключову роль у сфері охорони здоров’я. Щоб контролювати свій рух у потоці пацієнтів на місцевому рівні, споживач медичних послуг повинен мати інформацію, як уникати хвороб завдяки профілактиці, у якому медичному закладі він може одержати відповідне лікування. Відділ охорони здоров’я повинен інформувати населення через місцеві засоби інформації і місцеві оголошення, і надавати базову інформацію щодо ролі сімейної медицини та про медичні послуги і права пацієнтів. Потрібно давати населенню поради щодо існуючих медичних послуг. Пацієнти повинні бути поінформовані про їх права і те, куди скаржитися у разі поганого лікування, про нову роль сімейних лікарів і своє право вибирати їх. Це буде мати позитивний вплив на потоки пацієнтів.

Орган місцевого самоврядування повинен використовувати показники ефективності для планування й контролю. Тому план роботи відділу охорони здоров’я має бути стандартизованим і включати щомісячні дані й аналіз показників, оцінку використання медичних закладів, щоб мати інформацію про стан здоров’я населення району. Узагальнені показники поточного періоду (щомісяця) повинні порівнюватися з узагальненими даними по минулому річному періоді. Відхилення, виражені у вигляді відсотків, свідчать про потреби і доступність існуючих послуг з охорони здоров’я.

Висновки. Сучасна модель діяльності органів місцевого самоврядування, що базується на одночасному управлінні та фінансуванні інфраструктури охорони здоров’я, не відповідає суспільним потребам та не забезпечує територіальні громади необхідними послугами. Еволюція органів місцевого самоврядування від утримання інфраструктури охорони здоров’я до розмежування замовника та постачальника послуг, а також запровадження контрактних відносин між ними дасть змогу істотно покращити доступ та якість послуг з охорони здоров’я на рівні окремих територій.

Перспективи подальших досліджень у даному напрямі. Необхідно обґрунтувати організаційно-правові механізми еволюції органів місцевого самоврядування в стратегічного замовника послуг територіальній громаді з охорони здоров’я, а також підходи до визначення суспільних потреб стосовно вказаних послуг та їх планування.

Список використаних джерел

1. Дьякова К., Каунцінгер Б. Розмежування замовника і постачальника та укладення контрактів на закупівлю медичних послуг. - К.: Проект ЄС “Фінансування та управління у сфері охорони здоров’я в Україні”, 2006. - 40 с.

2. Малагардіс А., Рудий В. Автономізація реформи фінансування та управління у системі охорони здоров’я в Україні. - К.: Проект ЄС “Фінансування та управління у сфері охорони здоров’я в Україні”, 2006. - 48 с.