Основні шляхи залучення іноземних інвестицій в економіку України

Іноземні інвестиції нерівномірно розподіляються по регіонах України. Найбільш привабливими для іноземних інвестицій виявились місто: Київ – 2684,1 млн дол. (3768 підприємств і 32,1 % обсягу іноземного капіталу), Дніпропетровська – 778,6 млн дол. (640 і 9,3 %), Київська – 511,5 млн (331 і 6,1 %) і Одеська – 507,3 млн дол. (648 і 6,1 %) області. Прямі іноземні інвестиції надійшли з 116 країн світу і вкладені у 10542 підприємства України. Основними формами залучення іноземних інвестицій у 2004 році були грошові внески, які становили 1195 млн дол. (61,9 % вкладеного обсягу), внески у вигляді рухомого чи нерухомого майна - 566,7 млн дол. (29,4 %).

Не зважаючи на всі кількісні та якісні перетворення, Україна й досі сприймається іноземними інвесторами як несприятлива для інвестування держава. Головними причинами такої ситуації є:

1) Нестабільність політичної ситуації в Україні. Особливо цей фактор важливий для великих ТНК з Німеччини, США, Великобританії, які не тільки ведуть свою господарську діяльність, але певним чином відображають політичну позицію найвпливовіших країн світу.

2) Недоліки законодавства в сфері інвестування та підприємництва.

Недостатнє правове забезпечення, зокрема з питань платежів до бюджетів всіх рівнів та централізованих фондів спеціального призначення. Ця нестабільність стала причиною виходу з українського ринку багатьох потужних компаній, які вже звикли до правил гри в недосконалому правовому полі, але й вони не могли передбачити, що процес такого пристосування стане нескінченим;

- відсутність системи регламентації перевірок підприємницької діяльності;

- тривала процедура реєстрації і отримання необхідних сертифікатів, неоднозначне тлумачення різними гілками влади законодавчих актів, які постійно змінюються;

- недосконала система розгляду справ у господарських судах і несвоєчасне виконання їх рішень;

- невідповідність, у ряді випадків, між законодавчими актами і підзаконними нормативними актами;

- відсутність дієвого механізму правового захисту інвесторів від боржників і недоброчесних партнерів.

3) Стандарти. Невідповідність податкової та бухгалтерської систем міжнародним стандартам породжує велику кількість непорозумінь іноземних інвесторів з українськими партнерами в процесі їх спільної діяльності; невизнання сертифікатів ЄС, яке значно ускладнює і уповільнює рух імпортної продукції; обтяжлива система сертифікації.4) Податки. Високий рівень і велика кількість податків позбавляє державу конкурентних переваг при залученні іноземних інвесторів. Одним з найгостріших є питання своєчасного повернення раніше сплаченого ПДВ податковими органами. Також відзначається нестабільність економічної і податкової політики, її залежність від організаційних змін на урядовому рівні. Умови оподаткування інноваційно-інвестиційної діяльності не стимулюють її розвиток.

5) Інформаційна ізольованість і велика кількість міфів. Ділові кола на „заході” не достатньо обізнані в інвестиційній привабливості української економіки. Натомість існує велика кількість недостовірної або перебільшено негативної інформації стосовно політичної, економічної, соціальної та криміногенної ситуації у нашій державі.

7) Митні бар’єри. Високі ставки мита на ввезення при надходженнях іноземних інвестицій в Україну, непорозуміння з митними органами при визначенні митної вартості товарів, способу нарахування мита та акцизних зборів.

8) Недостатньо розвинута інфраструктура бізнесу. Відсутність потужної страхової компанії, яка б покривала комерційні ризики під час реалізації особливо масштабних інвестиційних проектів; обмеженість довгострокових і недорогих банківських ресурсів; відсутність швидкісного транспортного сполучення з промисловими та сировинними центрами.

Стосовно причин недостатності надходжень іноземних інвестицій в інноваційні проекти, то слід зазначити, що сучасний стан технологічного розвитку виробництва в Україні не відповідає вимогам створення та функціонування в ній інноваційної моделі економіки. Переважна кількість галузей виробництва має низький технологічний уклад‚ морально та фізично зношене обладнання, застарілі технології. Це не забезпечує конкурентоспроможність продукції та послуг на зовнішньому і внутрішньому ринках, матеріальних основ для підвищення життєвого рівня населення‚ його добробуту‚ а також не створює науково-технічні та економічні передумови європейської інтеграції вітчизняної економіки. Основна причина такого стану полягає в низьких темпах інноваційної діяльності в галузях виробництва та на підприємствах.