Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в умовах переходу до ринку

Політика України, що стосується державного регулювання іноземних інвестицій визначається Законами «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про режим іноземного інвестування», «Про захист іноземних інвестицій», а також постановами Кабінету Міністрів України «Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій», «Положення про порядок державної реєстрації договорів про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора».

Іноземні інвестиції – це цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності з метою отримання прибутку чи досягнення соціального ефекту. Інвестиціями можуть бути: іноземна чи національна валюта, рухоме чи не рухоме майно, акції, облігації чи інші цінні папери, грошові вимоги, інтелектуальна власність.

Захист іноземних інвестицій гарантується тим, що вони не підлягають націоналізації.

Іноземні інвестиції здійснюються тільки в безготівковій формі та тільки через кореспондентські рахунки вповноважених банків.

-Міжнародні кредити – це економічні відносини, що виникають між державами, іноземними комерційними банками та фірмами з метою позичання валютних та товарних ресурсів на умовах повернення їх у визначені строки, а також сплаті винагороди за користування.

Розрізняють такі види міжнародних кредитів:

-міжнародний кредит між фірмами різних країн як різновид комерційного кредиту,

-банківський кредит у зовнішній торгівлі,

-міждержавні кредити,

-кредити регіональних банків розвитку,

-кредити міжнародних та валютно-фінансових організацій.

Кредити поділяються: товарні, які експортери надають своїм покупцям; валютні, що надаються банками у грошовій формі.Основним документом, який регулює відносини в галузі іноземного кредитування, є постанова Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997р. №414 «Про впорядкування залучення і використання іноземних кредитів, повернення яких гарантується Кабінетом Міністрів України, вдосконалення системи залучення зовнішніх фінансових ресурсів та обслуговування зовнішнього державного боргу».

2. Показники зовнішньоекономічної діяльності та методики їх розрахунку.

До показників зовнішньоекономічної діяльності відносять: валовий сукупний продукт, національний дохід, валовий національний продукт, національний дохід, особистий дохід, використаний дохід. До їх складових структуроутворюючих елементів входять:

1. Матеріальні затрати.

2. Амортизація.

3. Непрямі податки.

4. Нарахування на заробітну плату.

5. Прямі податки.

6. Особисті податки громадян.