Проблеми іноземного інвестування в Україні

Існують три основні шляхи розв’язання проблеми:

1) Податкові канікули.

2) Низькі податкові ставки, які застосовуються до широкої бази оподат¬кування.

3) Прискорена амортизація основних фондів, зменшення оподаткування прибутку на суму інвестицій чи використання податкового інвестиційного кредиту.

Податкові канікули

Під час податкових канікул прибутки підприємств оподатковуються за зниженими ставками чи не оподатковуються взагалі. Після закінчення податкових канікул компанія повинна почати сплачувати податки, їй заборо¬нено трансформуватися у нову компанію для продовження канікул. Тому запровадження податкових канікул вимагає уважного нагляду з боку подат¬кової інспекції за підприємствами з іноземними інвестиціями. Вони рідко застосовуються в розвинутих країнах.Вадою податкових канікул, з точки зору уряду, є зменшення бюджет¬них надходжень. Податкові канікули створюють значні можливості для транс¬національних корпорацій (ТНК) у сфері податкового планування, що при¬зводить до сталого зменшення податкової бази. Ефективність податкових канікул обмежена щодо залучення прямих іноземних інвестицій. Канікули є ефективнішими у залученні капіталу до мобільних виробництв, ніж до тих галузей, що впливатимуть на економіку країни протягом тривалого часу. Слід зазначити, що податкові канікули заохочують утворення нових компа¬ній, а не інвестиції в нові виробничі потужності. Україні ж потрібне саме останнє.

Низькі податкові ставки, які застосовуються до широкої бази оподаткування

Іншою альтернативою заохочення прямих іноземних інвестицій є загальне зменшення податкової ставки. Базу оподаткування можна наблизити до доходу корпорації. Як визначено в Законі України „Про оподаткування прибутку підприємств” (№ 283/97-ВР), прийнятому Верховною Радою у травні 1997 p., компанії розраховують податкову базу, зменшуючи валовий доход на величину витрат на оплату праці, амортизації і процентних плате¬жів. Пункт 5.5 Закону України „Про податок на прибуток підприємств” обмежує віднесення плати за кредит до витрат для підприємств, у статутному фонді яких частка нерезидента перевищує 50%. В умовах високої інфляції закон передбачає індексацію не всіх видів витрат, а лише основних фондів і запасів. Однак індексація не знадобиться, якщо інфляція буде помірною.

Переваги:

1.Значно спрощується процес розрахунку податків. Уряд може стабі¬лізувати надходження від оподаткування прибутку підприємств завдяки збі¬льшенню податкової бази.

2.Інвесторів приваблюють країни з низькими ставками оподатку¬вання, особливо коли вони є нижчими від світових стандартів – 35-40% (в Україні 30%). Низькі ставки з незначними податковими пільгами також свід¬чать, що уряд зацікавлений у ринковому визначенні інвесторами найприбутковіших галузей.

3.Низькі податкові ставки самі по собі є стимулом. Вони залишають інвесторам більшу частину прибутків. Однак в інфляційній економіці пода¬ткова система без індексації справляє значно менший вплив на інвестиційну діяльність.

Хоча застосування низьких ставок оподаткування до широкої по¬даткової бази відповідає сучасній філософії державної політики в розвину¬тих країнах, існують такі недоліки:

1. Міжнародні зв’язки здатні звести нанівець зусилля країни у фор¬муванні нейтральної податкової системи. Фактично країна з податковою системою, яка істотно відрізняється від податкових систем інших країн, може мінімізувати ринкові викривлення, запровадивши менш нейтральну податкову систему. Коли база оподаткування не є уніфікованою, то ТНК можуть ско¬ристатися відмінностями в податкових законодавствах різних країн. Наприк¬лад, ТНК може отримати позику в країні з високими податками для фінан¬сування інвестицій в країні з низькими податками. Це збільшить прибутки ТНК, тоді як місцевий бізнес не матиме таких можливостей.