Інвестиційна діяльність транснаціональних корпорацій

В Україні у наступних галузях економіки існують обмеження на частку закордонної власності в статутному капіталі компанії: страхування, видавнича справа, сфера телекомунікацій, виробництво зброї й алкогольної продукції – 49%; стратегічні підприємства (їхній список затверджується урядом після узгодження з парламентом), включаючи телевізійні та радіостанції, - 30%.

Відповідно до українського антимонопольного регулювання будь-яке створене підприємство, або злиття чи поглинання за участю закордонного інвестора повинно бути затверджено антимонопольним комітетом. У результаті практично усі іноземні інвестори перед початком своєї діяльності в Україні змушені проходити через тривалу і не завжди відкриту процедуру одержання дозволу в антимонопольному комітеті.

Що стосується приватизації, то до середини 2000 року іноземні інвестори у приватизаційних процесах участі практично не брали. Ситуація змінилася в травні 2000 року, коли парламентом були внесені зміни до законодавчої бази української приватизації. Згідно з новими правилами приватизація почала здійснюватися тільки на грошовій основі. Нова політика дозволила українському уряду в 2000 році одержати від приватизації більше ніж 2,7 мільярдів гривень.

Значна частина приватизаційних доходів була отримана від продажу великих пакетів акцій машинобудівних, металургійних і нафтопереробних заводів.

На думку більшості закордонних інвесторів, податкова система України є саме тим фактором, що вкрай негативно впливає на її інвестиційний клімат. Це пов’язано як із загальним високим рівнем оподатковування, так і з заплутаністю та складністю самої процедури податків і зборів.

Дослідження, проведене «Міжнародною фінансовою корпорацією», показало, що з країн СНД найгірша ситуація у податковій сфері спостерігається саме в Україні. Це пов’язано з наступними причинами:

практично повною безконтрольністю діяльності Державної податкової адміністрації;

наявністю великої кількості різноманітних податків;

високим рівнем податків: ПДВ – 20%, податок на прибуток корпорацій – 30%, прогресивний прибутковий податок – від 10 до 40%, прибутковий податок на дивіденди – 30%, прибутковий податок на роялті і депозити – 15%, податок на репатріацію дивідендів за кордон – 15%;

невизначеністю у трактуваннях податковою службою і судовими органами нормативних і законодавчих актів України.

Наявність настільки негативної ситуації у податковій сфері України призводить до того, що велика частина суб’єктів підприємницької діяльності діє у тіньовій економіці. Для іноземних інвесторів ця ситуація є вкрай неприйнятною. Це пов’язано з тим, що для ТНК, які діють у світовому масштабі, імідж «чесної компанії» є більш значною цінністю, ніж швидко отриманий прибуток від операцій у тіньовій економіці. Тому більшість стратегічних закордонних інвесторів в Україні діють легально, що ставить їх у дискримінаційне положення порівняно з бізнесом у тіньовій економіці, витрати якого через відсутність митних і податкових платежів знаходяться на більш низькому рівні.

Збільшення привабливості України для іноземних інвесторів залежить від темпів ринкової трансформації економіки, макроекономічної стабілізації, характеру структурних перетворень. Наявність розвинутого внутрішнього ринку капіталу є важливою передумовою створення конкурентоспроможного інвестиційного клімату країни. Нерозвинутість фондового ринку, фінансової інфраструктури значно ускладнює процес залучення іноземних інвестицій.Звичне оточення іноземного інвестора охоплює ефективні зв’язки з банками, фінансовими, аудиторськими, консалтинговими та юридичними компаніями. Наявність таких бізнес-структур та якість їхніх послуг можуть суттєво впливати на мотиви приходу ТНК у країну.

Нині від ефективності інвестиційної політики залежать оновлення виробництва, модернізація й нарощування основних фондів підприємств народного господарства, успіх структурної перебудови економіки, розв’язання соціальних і екологічних проблем. Слід зазначити, що в нинішніх умовах надходження іноземних інвестицій в економіку є чинником зростання ВВП, важливим джерелом створення робочих місць, врешті, сприяє успішній інтеграції України до європейського та світового господарства.