Видатки бюджету на економічну діяльність держави та науку

План.

1.Видатки бюджету на економічну діяльність.

2.Видатки бюджету на науку.

1.Видатки бюджету на економічну діяльність.

На перехідному етапі економіки України важливою є роль бю¬джетного фінансування. Бюджетні видатки мають спрямовуватися насамперед на стабілізацію економіки, створення необхідного рин¬кового середовища, підтримання пріоритетних і базових галузей еко¬номіки, розвиток наукомістких технологій, підтримання в належно¬му стані екології.

Основні напрями розвитку економіки визначаються Кабінетом Міністрів України, установами Академії наук України із залучен¬ням інших зарубіжних і вітчизняних фахівців та науково-дослід¬них установ.

На найближчу перспективу пріоритетними галузями народного господарства є енергетика, суднобудування, літакобудування, кос¬мічна галузь, металургія, сільське господарство. Саме вони в комп¬лексі з інфраструктурою визначають економічний поступ України, забезпечують значні валютні надходження, зовнішньоекономічний імідж України. Оскільки на зовнішньому ринку діє жорстка кон¬куренція, на перехідному етапі держава має підтримувати експортні галузі.

Видатки бюджету на економічну діяльність здійснюються через такі форми фінансування:

–капіталовкладення;

– операційні витрати;

–кредити і дотації.

Фінансування капіталовкладень може здійснюватись за дво¬ма напрямами:

а) у відомчому розрізі;

б) у розрізі інвестиційних проектів.

Галузевий (відомчий) підхід полягає в тому, що загальна сума виділених бюджетом капіталовкладень направляється міністерст¬вам і відомствам, які, в свою чергу, розподіляють цю суму між підприємствами та організаціями. Цей підхід є основним в Украї¬ні, хоча має недолік — розпорошення коштів.

Фінансування інвестиційних проектів, навпаки, дозволяє кон¬центрувати ресурси на реалізації.осповних завдань.

Обсяг капіталовкладень, що фінансуються з бюджету, визна¬чається двома чинниками:

• можливостями бюджету;

• наявністю необхідних та ефективних проектів.

Виділення з бюджету фінансування на капіталовкладення на даний час не має жодної нормативної бази (наприклад, відповід¬но до Закону України «Про освіту» щорічно на її фінансування повинно виділятись 10 % національного доходу і хоча, як прави¬ло, цього розміру не додержуються, але база для планування іс¬нує). Тобто планування капіталовкладень йде від досягнутого рі¬вня, а не від потреб.