Державне регулювання оплати праці в умовах перехідної економіки
56,6
65,4
64,1
81,2
77,3
88,3
* Розраховано за даними Держкомстату України
В економічній літературі існують різні точки зору з приводу підвищення МЗП до прожиткового мінімуму. Ряд економістів вважає, що це буде мати катастрофічні для ринку праці наслідки, тому що приведе до зростання інфляційних процесів, росту затримок з виплатою заробітної плати і безробіття, а також банкрутству багатьох підприємств [дослідження Л. Капелюшникова]. Інші (наприклад, О. Ільїн) вважають: якщо через підвищення МЗП і відбудеться банкрутство деяких підприємств, то тому, що вони існують завдяки практично безкоштовній праці їхніх працівників (через низьку зарплату і її затримки). Головною ж метою підвищення МЗП до рівня прожиткового мінімуму є встановлення реальної ціни робочої сили, а не підтримка збиткових підприємств. У той же час підвищення МЗП дозволить вивести приховану заробітну плату з "тіні", а додаткові податкові збори компенсують витрати на підвищення заробітної плати працівників бюджетної сфери.
Саме через неузгодженість позицій щодо розміру МЗП і величини прожиткового мінімуму для основних груп населення Україні відкладене підписання Генеральної угоди між Кабінетом міністрів, профспілками і роботодавцями: тристороння погоджувальна комісія не змогла встановити відповідні показники. У вимоги профспілок йдеться про підвищення МЗП до рівня прожиткового мінімуму (і вище) вже в 2006 році. Для них питання про прожитковий мінімум має принциповий характер – це повинна бути вихідна точка для розрахунку мінімальної зарплати і єдиної тарифної сітки.
Якщо запровадити, як пропонують профспілки, МЗП на рівні прожиткового мінімуму (в розрахунку на працездатну особу) вже в цьому році (за погодженим між урядом та профспілками сценарієм з 1.12.2006), то можливі, за нашими прогнозами, наступні наслідки. Вже в поточному році додаткові витрати з бюджету складуть додаткових 2 млрд. грн., (тобто на 5,3% більше, ніж закладено у бюджеті 2006 року). В наступному році вони збільшаться приблизно на 11 млрд. грн.. (26,3%), і це тільки в бюджетній сфері і без врахування перерахунку пенсійних виплат. Враховуючи реальне зростання економіки України, можна передбачити певні ризики щодо виконання в такому разі бюджетів поточного і наступного років.Крім того, слід врахувати і наміри Спільного представницького органу профспілок і профоб’єднань щодо суттєвого збільшення розміру прожиткового мінімуму та впровадження умов оплати праці працівників бюджетної сфери на основі ЄТС у повному її обсязі, що викличе відповідне збільшення мінімальної заробітної плати та, безумовно, потребуватиме ще більші обсяги додаткових бюджетних асигнувань. Не можна, як пропонують профспілки, одночасно збільшувати прожитковий мінімум, “підтягуючи” до нього МЗП, впроваджувати ІІ та ІІІ етапи ЄТС, адже це автоматично зумовить мультиплікативний ефект необґрунтованого зростання заробітної плати. Усі кроки, запропоновані профспілковими органами, слід суттєво “розвести” у часі. При цьому доцільно спочатку здійснити перерахунок прожиткового мінімуму, до якого не включені важливі статті, внаслідок чого зростаючі видатки на виживання нашого населення не покриваються його розміром. (Для порівняння: прожитковий мінімум в Україні на сьогодні складає 453 грн., або приблизно 90 дол. в США цей показник встановлений на рівні 800 дол., країнах Євросоюзу – 1200 євро на місяць).
Отже, при запровадження сценарію, запропонованого профспілками, реальна небезпека пов'язана з тим, що запровадження відповідних державних нормативів оплати праці може набрати такий темп, що перевищить економічні можливості як держави, так і значної частини підприємств.
Але, як показують дослідження, інфляційні процеси зростають унаслідок різкого підвищення заробітної плати. У випадку поступового збільшення мінімального розміру оплати праці цього не відбудеться. Тому скорочення розриву між прожитковим мінімумом і розміром МЗП, на нашу думку, повинне відбуватися поетапно: в міру стабілізації економіки Уряд повинний індексувати МЗП до рівня прожиткового мінімуму. Відповідність МЗП прожитковому мінімумові можлива лише при стабільній економічній ситуації і високому рівні виробництва. Як на методологічну основу цього твердження ми можемо послатися на трудову теорію економічного росту, що розглядає економічний ріст як мету і критерій створення матеріальної основи процвітання соціально-економічного суспільства.