Формування економічної безпеки регіону
Автори, досліджуючи причини виникнення й розвитку кризових ситуацій на території України, визначили ряд основних факторів дестабілізації і загрози ЕБ. Серед них: спад виробництва і втрата внутрішнього й зовнішнього ринків; руйнування виробничо-технічного потенціалу й деіндустріалізація економіки; втрата продовольчої незалежності; зростання безробіття й послаблення мотивації праці; криміналізація економіки; безповоротне погіршення довкілля; порушення фінансового забезпечення регіонів. Немає можливості всебічно охарактеризувати всі фактори, але вже сам перелік частини з них дає можливість зробити висновок про тісний взаємозв'язок ЕБ країни й регіону. І не випадково територіальна кризова економічна ситуація може стати загрозою для ЕБ України, якщо ліквідація наслідків подолання крайніх (граничних) рівнів кризи в регіоні навіть у короткотерміновій перспективі виходить з-під контролю на регіональному рівні і стає можливою тільки за додаткового (понадлімітного) фінансування з централізованих джерел.
Закономірно, що орієнтирами територіального аспекту ЕБ мають бути зміцнення економічної бази внутрішньодержавних відносин, участь регіонів у формуванні загальноукраїнського ринку й у нейтралізації кризових ситуацій на інших, особливо прилеглих, територіях. Сьогодні, як нІколи, актуальні підтримка на належному рівні й розвиток науково-технічного потенціалу, спрямованого на забезпечення економічної незалежності України; недопущення або локалізація кризових ситуацій (особливо для територій з районо- або містотвірними підприємствами), що можуть у великих масштабах спричинити порушення постачання стратегічних видів продукції в інші країни. На наш погляд, загальний аналіз кризових ситуацій треба здійснювати в такій послідовності. На початку складають предметний реєстр об'єктів дослідження, до якого вносять області й території, що входять до певного економічного району: великі міста, промислові вузли, території з особливим режимом господарювання, із порушеною екологією. Потім збирають інформацію для оцінки кризових ситуацій і оцінюють рівень загроз ЕБ із застосуванням різноманітних методів. А вже на підставі отриманих показників ранжують території за рівнем загроз ВБ. для територій, що потрапляють до розряду кризових, здійснюють поглиблений аналіз причин і наслідків ситуацій, що склалися. Розробляють і групують за блоками програмно-цільові заходи, спрямовані на локалізацію і нейтралізацію упливу осередків територіальних кризових ситуацій.
Для конкретизації причин і наслідків загроз ЕБ можна виділити окремі блоки: технічний, екологічний, демографічний тощо. Аналіз загроз ЕБ на рівні галузей, розташованих у регіоні, здійснюють групуванням підприємств однієї галузі. Ранжування за шкалою кризи (передкризова і кризова ситуація) дозволяє приймати рішення про запровадження режиму надзвичайного економічного стану в регіоні.
У разі дефіциту бюджету того чи іншого рівня і неможливості здійснити фінансову «ін'єкцію» в організм регіону в повному обсязі перевагу віддають територіям з найбільшою віддачею вкладених засобів.
В умовах кризи для територій найбільш дієвою може бути державна підтримка. Допомога з боку ринкових структур є додатковим позитивним фактором.
Філофора й економічна безпека
Влітку в районі Пересипу часто можна було бачити автомобілі з високими бортами причепів, наповнені бурими, запашними від концентрованого морського повітря копицями. На самому початку вулиці Котовського (нині –– Миколаївська) особливо сильно «тягло» морем. У воротах з написом «Одеський дослідноекспериментальний гідролізно-агаровий завод», у просторіччі - агаровий, і звертали ці машини.
Підводні філофори, цілі її поля починалися (можливо, існують дотепер) миль за 50 на південний схід від Одеси, приблизно на півдорозі до Кримського півострова. На морських картах це місце позначене як Філофорне поле Зернова. Ні, він аж ніяк не власник цього поля. Ще в квітні 1909 року,. під час однієї з експедицій, його знайшов і описав майбутній академік –– один із творців сучасної гідробіології С.А. Зернов.Першою корисною властивістю філофори, що привернула увагу практиків, була її здатність концентрувати у своїх тканинах йод. У тонні водоростей - до трьох кілограмів йоду. Не вдаючись до технологічнихі і стратегічно-медичних подробиць, відзначимо, що в СРСР було три йодних заводи –– на Білому морі, на Далекому Сході і в Одєсі, які давали 15 ТОНН йоду щорічно. На цьому, мабуть, і скінчилася історія йодо-водоростевої промисловості. У морських водоростей-йодоносів з'явився гідний (і переможний) конкурент – супутні води нафтових родовищ –– сировина багата й дешева.
УНІКІЛЬНИМ складником філофори виявився аж ніяк не йод, а природні речовини, що утворюють драглі. Їх назвали агар і агароїд. Це дуже цінний продукт. Він необхідний скрізь, де треба надати якомусь розчинові властивості холодцю, зробити його густим. Сфери, застосування: апретування тканин, крейдування паперу, стабілізація різноманітних емульсій, виготовлення косметичних кремів, зубних паст, мазей, бактеріологічних живильних засобів, гелів для електрофорезу. Особлива і вкрай важлива галузь застосування –медична промисловість, мікробіологія. Складається цілком вагомий список ПОЗИТИВНИХ якостей. Але все-таки головна галузь застосування: - харчова промисловість.