Різновиди інвестицій та їх використання у процеси реструктуризації економіки
3) вкладення капіталу у прибуткові види фондових інструментів.
Інвестиціями у виробничі фонди (реальними інвестиціями) виступають вкладення капіталу у засоби виробництва, а також інвестиції, спрямовані на приріст матеріально-технічних запасів. Існують такі види реальних інвестицій:
• інвестиції оновлення, що здійснюються за рахунок коштів фонду відтворення засобів праці, що були спожиті у виробничо¬му циклі;
• інвестиції розширення, або чисті інвестиції, які здійснюють¬ся за рахунок частини національного доходу або за рахунок фон¬ду чистого нагромадження.
Довгострокові фінансові інвестиції - це інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент, фінансові інвестиції, які згідно з відповідними положеннями (стандарта¬ми) обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств, інші фінансові інвестиції.
Поточні фінансові інвестиції — фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентом грошових коштів).
Інвестиціями у виробничі фонди (реальними інвестиціями) виступають вкладення капіталу у засоби виробництва, а також інвестиції, спрямовані на приріст матеріально-технічних запасів. Існують такі види реальних інвестицій:
• інвестиції оновлення, що здійснюються за рахунок коштів фонду відтворення засобів праці, що були спожиті у виробничо¬му циклі;
• інвестиції розширення, або чисті інвестиції, які здійснюють¬ся за рахунок частини національного доходу або за рахунок фон¬ду чистого нагромадження.
Інвестиції оновлення разом з інвестиціями розширення явля¬ють собою валові інвестиції.
У міжнародній практиці застосовують такі показники, що характеризують інвестиції у виробничі фонди:1) обсяг інвестицій, тобто вартісний вираз капіталу, що вкла¬дається;
2) норма інвестицій — відношення обсягу інвестицій до вало¬вого національного продукту (ВНП) чи валового внутрішнього продукту (ВВП). ВНП являє собою сукупну вартість вироблених товарів і наданих послуг як у межах країни, так і за її межами, а ВВП — сукупну вартість вироблених товарів і наданих послуг у межах країни;
3) коефіцієнт приросту капіталоємності характеризує ефек¬тивність інвестицій та ефективність нагромадження. Показник визначається як відношення валових інвестицій в основний капі¬тал до приросту ВНП за той же період;
4) нагромадження — використання частини національного доходу на розширене відтворення. Являє собою приріст основних фондів, матеріально-технічних запасів, невиробничих фондів, а отже, збільшення обсягів виробництва продукції та послуг.
У країнах з ринковою економікою значення наведених показ¬ників відрізняється залежно від рівня розвитку країни, стану її економіки у поточний період.
Згідно із Законом України «Про інвестиційну діяльність» ін¬вестиції, спрямовані у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів, здійснюються у формі капіта¬ловкладень.
Капіталовкладення — це грошовий вираз сукупно¬сті витрат на створення нових, розширення, реконструкцію, тех¬нічне переоснащення діючих підприємств та оновлення основних фондів, впровадження нової техніки у виробничих галузях на¬родного господарства, будівництво об'єктів усіх галузей соціаль¬ної сфери та виконання проектних і геолого-розвідувальних ро¬біт. Таким чином, об'єктами капіталовкладень виступають вироб¬ничі основні фонди, оборотні фонди (матеріально-виробничі за¬паси), основні фонди невиробничого призначення, а також витра¬ти на відтворення основних фондів.