Методологічні підходи до здійснення фінансової оцінки інноваційних проектів

У процесі порівняння вартості грошових коштів при їх інвестуванні і поверненні використовують два основні поняття — майбутню вартість грошей (капіталу) та їхню теперішню вартість.

Майбутня вартість — це вартість грошей (позички, інвестованих коштів, платіжного зобов'язання тощо) через конкретний період часу з урахуванням певної ставки відсотка. Будь-які виважені інвестиції або вкладені гроші мають забезпечити збільшення вартості активів з часом. Вкладаючи певну суму грошей, їхній власник повинен визначити, як збільшиться вартість цих грошей у майбутньому за умови, що очікувана норма прибутку йому відома. Підрахування цього і є визначенням майбутньої вартості грошей (капіталу).Встановлення величини майбутньої вартості грошей пов'язане з процесом нарощування цієї вартості, тобто з процесом її збільшення шляхом поетапного приєднання до початкової вартості грошей суми відсотка (відсоткових платежів).

Теперішня вартість грошей (капіталу) є сумою майбутніх грошових надходжень (грошових потоків), приведених до теперішнього часу з урахуванням певної ставки відсотка. Ця вартість служить основою для порівняння прибутковості різних проектів та інвестицій за певний період. Необхідність визначення теперішньої вартості грошей виникає при розробці умов контрактів тоді, коли відсотки з позички стягуються безпосередньо під час її віддавання та в інших аналогічних випадках.

Визначення теперішньої вартості грошей пов'язане з процесом дисконтування цієї вартості, який являє собою операцію, обернену нарощенню при заданому кінцевому розмірі грошових коштів. У цьому разі суму відсотка (дисконту) віднімають від кінцевої суми (майбутньої вартості) грошей. Нарощена сума вартості — майбутня вартість — розраховується за так званою відсотковою ставкою, теперішня — за ставкою дисконту (капіталізації). Дисконтна ставка — це відсоткова ставка, яка застосовується до майбутніх платежів, аби врахувати ризик і непевність, пов’язані з фактором часу. Відсоткові та облікові (дисконтні) ставки можуть бути простими, якщо вони використовуються до однієї і тієї ж початкової суми протягом усього періоду платежу (позички), або складними, якщо вони використовуються до суми з нарахованими в попередньому періоді відсотками.

Суму простого відсотка в процесі нарощення вартості грошей визначають за формулою

де J —величина відсотка за обумовлений період позички (інвестування), грн.; Р — початкова сума депозиту (інвестицій), грн.; t — трива-лість позички (інвестування) у періодах, за якими здійснюється кож-ний відсотковий платіж; dx — процентна ставка в кожний період, виражена десятковим дробом.

При такому підході майбутня вартість грошей S з урахуванням на-рахованої суми відсотка визначатиметься за формулою

Величина (1 + tdx) називається множником або коефіцієнтом нарощення простих відсотків.

Теперішню вартість майбутніх грошових потоків з використанням простої відсоткової ставки розраховують за формулою

де Р теперішня вартість грошових коштів (вартість майбутніх грошових потоків), грн.; S — кінцева сума грошового потоку, обумовлена умовами інвестування, грн.; t — тривалість інвестування в періодах, за якими здійснюються відсоткові платежі; dx — дисконтована ставка за період, виражена десятковим дробом; 1/(1 + t ^ — дискон-тований множник (коефіцієнт) простих відсотків.

У довготермінових фінансово-кредитних операціях відсотки після чергового періоду нарахування, який є частиною загального періоду позички (інвестування), можуть не сплачуватися, а приєднуватися до

суми боргу (основного внеску) і в наступні платіжні періоди приноси-ти дохід. У цих випадках для оцінки грошових потоків використовують складні відсотки.

У практичних розрахунках в основному використовують так звані дискретні відсотки, тобто відсотки, що нараховуються за однакові інтервали часу (рік, півріччя, квартал тощо).

При розрахунку майбутньої вартості грошей (капіталу) за складними відсотковими ставками Sc використовують формулу