Способи і методи вибору інвестиційних рішень в умовах ризику
Приклад. Часто підприємство, визначивши рентабельні проекти, які відповідають його стратегії, стає перед проблемою: для їх реалізації не вистачає фінансових коштів. У такому разі розраховують рентабельність інвестицій з внутрішніх і зовнішніх джерел (табл. 9).
Підприємство, маючи тільки 1000 млн грн власних джерел фінансування інвестицій, якщо не вдаватиметься до зовнішніх джерел фі-нансування, віддасть перевагу проекту А, що обіцяє принести прибуток 400 млн грн. Якщо ж підприємству вдасться одержати ще 500 млн грн на кожний проект, то воно зможе фінансувати обидва проекти А і Б, інвестувавши на них по 500 млн грн власних і залучених коштів.
Прогнозований прибуток за інвестиціями на кожний проект зменшить-ся на 50 млн грн, що підуть на оплату відсотків за залучені кошти. Отже, чистий прибуток за проектом А становитиме 350 млн грн, а за проектом Б— 250 млн грн. Сумарний прибуток підприємства дорівнюватиме 600 млн грн (350 + 250). Це більше, ніж підприємство може одержати без залучення додаткового капіталу. Порівняння рівня рентабельності інвестицій з рівнем відсотка, що сплачується за залучення додаткових коштів, є важливим принципом кваліфікованого менеджменту.
Якщо рівень прибутку на інвестиції перевищує рівень плати за залучений капітал, зовнішнє фінансування доцільне.
Усі розглянуті методи і способи ефективного інвестування потрібні фінансовому менеджеру для обгрунтованого впорядкування інвестиційного кошторису і вибору на його основі портфеля інвестицій. Вибір інвестиційного портфеля тісно пов'язаний з вибором джерел фінансування, їх оцінюванням і вибором співвідношення власних і позикових коштів, тобто з формуванням системи фінансових джерел.
Список використаної літератури
1.Федоренко В. Г. і К°. Інвестування. Зайнятість. Освіта. — К.: Науковий Світ, 2002.
2.Федоренко В. Г. і К°. Шляхи підвищення ефективності інвестицій в Україні.: — К.: Науковий Світ, 2003.
3.Федоренко В. Г. Інвестиційний менеджмент. —К.: МАУП, 1999.
4.Федоренко В. Г. Інвестиції і капітальне будівництво в ринкових умовах. — К.: Міжнар. фінанс. агенція, 1998.
5.Федоренко В. Г. Перспективи розвитку капітального будівництва за ринкових умов // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. — 1997. — № 2.
6.Федоренко В. Г. Створення промислово-фінансових груп і проблеми управління корпоративними правами // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. — 1999. — № 2.7.Федоренко В. Г., Бондаренко Е. В. Будівництво та інвестиції в Україні. — К: Знання, 1998.
8.Федоренко С. В. Проблеми залучення іноземних інвестицій і розвиток економіки України // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. — 1999. — № 2.
9.Федотова М. А. Доходи предпринимателя. — М.: Финансьі и статистика, 1993.—96 с.
10.Чернявский А. Д. Организация управления в условиях рыночных отношений. —К.:МЗУУП, 1994.
11.Чернявский А. Д. Современные тенденции развития организационных форм управлення в Украине // Персонал. — 1997. —№4. — С. 3-7.
12.Чернявский А. Д. Трансформация организационных форм управления в процессе развития рыночных отношений // Персонал. — 1996. —№2. — С. 22-36.
13.Шевчук В. Я. Умови ефективного інвестування в будівництві. — К.: Будівельник, 1991. —112 с.
14.Шпек Р. Іноземні інвестиції в Україні // Уряд, кур'єр. — 1996. — № 62. — 2 квіт. — С. 5.
15.Щекин Г. В. К разработке концепции управления современным обществом // Персонал. — 1999. — № 1. — С. 1-23.
16.ЩукінБ. М. Інвестиційна діяльність. — К.: МАУП, 1998.