Способи і методи вибору інвестиційних рішень в умовах ризику
У загальному вигляді рівняння для визначення віддачі має такий вигляд:
Варіація вимірюється дисперсією (Д) — швидкістю коливання значень можливих варіантів навколо середнього значення.
Дисперсія — це ступінь розкиду (розсіювання):Якщо з дисперсії добути квадратний корінь, то одержимо так зване стандартне відхилення. Що вище його значення, то ризикованішими є розглянуте рішення та вся діяльність підприємства. Такі розрахунки можна зробити для кожного рівня віддачі виходячи з уже відомих даних економічної рентабельності. Приклад розрахунку дисперсії наводиться в табл. 5.
Найнижчою (12 %) віддача була в 1983 р. Оскільки така віддача спостерігалася тільки раз за 10 років, то ймовірність цього випадку дорівнює 0,1. Ураховуючи, що середня віддача за 10 років дорівнює 17 %, відхилення віддачі за 1983 р. від середнього значення становить 5 % (17 - 12). Загалом за 10 років дисперсія дорівнює 6,8, а стандартне відхилення — 2,6 %. Це невисокий ступінь відхилення. Отже, наступного року очікується (з достатньою вірогідністю) рентабельність 19,6 % (17 + 2,6).
Варто враховувати, що статистичний метод потребує великої кількості вихідних даних, які не завжди має фінансовий менеджер. За відсутності інформації прийнятнішим є експертний метод.
Експертний метод вимірювання підприємницького ризику ґрунтується на узагальненні думок досвідчених підприємців або фахівців. При цьому експерти мають доповнювати власні оцінки даними про ймовірність виникнення різних розмірів втрат.
Можливе також комбінування статистичного й експертного методів, тобто можна використовувати комбінований метод оцінювання ризику. Одним із способів зменшення ризику підприємницької діяльності є диверсифікація виробництва й інвестицій. Але при цьому потрібно вибрати таку комбінацію видів діяльності, яка зменшила б ризик фінансового банкрутства підприємства. Наприклад, на підприємстві залізобетонних виробів, що спеціалізується на виробництві залізобетонних панелей для житлового будівництва, потенційно можна організувати виробництво сталевих конструкцій та дерев'яних виробів, тобто диверсифікувати його.
Доходи підприємства залежать від поведінки покупця на ринку, тому треба проаналізувати попит на таку продукцію. З метою зниження ризику при формуванні портфеля інвестицій переважно вибирають виробництво такої продукції (послуг), коли в разі збільшення попиту на один вид продукції попит на інший падає. Диверсифікація, як правило, зменшує сукупну рентабельність на підприємстві, але при цьому знижує ризик різкого зменшення прибутку.
Найважливішим завданням підприємства є оцінювання ефективності запланованих капіталовкладень. У світовій практиці для її визначення найчастіше застосовують такі методи розрахунку: часу окупності; чистої поточної вартості; середнього прибутку; внутрішньої норми рентабельності; індексу рентабельності. Розглянемо їх докладніше.
Метод розрахунку часу окупності ґрунтується на розрахунку строку окупності, тобто зводиться до обчислення оборотного періоду, за який інвестиції починають приносити прибуток.
Приклад. Нехай у проект А потрібно вкласти 600 млн грн, а у проект Б — 650 млн грн. Проект А за 5 років дасть дохід на суму 750 млн грн (270 + 200 + 120 + 90 + 70). За час експлуатації буде отримано прибуток 150 млн грн (750 - 600). За прогнозами, проект вдасть дохід на суму 900 млн грн (400 + 350 + 100 + 50), тобто за час експлуатації прибуток становитиме 250 млн грн (табл. 6).
Знаючи вартість, що буде одержана в майбутньому, і ставку відсотка, можна визначити нинішню вартість майбутніх прибутків:
Нинішня вартість передбачуваної грошової суми в майбутньому буде тим нижчою, чим вища ставка відсотка в банку і довший термін, необхід-ний для її отримання.
Порівняємо нинішню вартість майбутніх прибутків від втілення проектів А і Б (табл. 7).
З даних табл. 7 випливає, що кращим є проект Б. У загальному вигляді чиста поточна вартість