Дослідження іноземних інвестицій

В Україні ініціатором здійснення економіко-статистичних порівнянь інвестиційного клімату регіонів стала компанія "Омета-Інвест". Однак її дослідження обмежилися міжрегіональними порівняннями у 1992-1993 pp.

Згодом, у 1999 p., алгоритм визначення регіональних інвестиційних ризиків був розроблений групою українських фахівців під керівництвом проф. О. Слюсаренка.

Оригінальний підхід до проведення інтегрального оцінювання підприємницької діяльності у регіонах України був запропонований міжвідомчим відділом методології регіональної та транскордонної статистики НДІ статистики Держкомстату України та Інститутом регіональних досліджень HAH України під керівництвом проф. Я. Побурка. За цією методикою на основі низки первинних показників визначається інтегральний індекс підприємницької діяльності, що характеризує рівень економічної активності та ефективність виробництва у певному регіоні.

Завдяки проведенню ринкових реформ іноземні інвестиції мають стати перспективнішими, ніж у 80-ті роки. Так, у найближчі 10 років приватний сектор Європи, США та Японії, напевно, стане для України основним джерелом інвестиційного капіталу. Однак до того, як це відбудеться, кредиторами України, швидше за все, будуть не приватні інвестори, а зарубіжні уряди та офіційні організації.

Сутність діяльності міжнародних організацій, що беруть участь у наданні фінансової допомоги Україні, має різний характер.Першим кредитором є Міжнародний валютний фонд (МВФ). Ця організація займається фінансуванням державних програм боротьби з високою інфляцією і загальною валютно-фінансовою нестабільністю. У своїй діяльності МВФ керується принципом обумовленості, відповідно до якого країни-члени можуть одержати кредити від нього лише за умови, що вони зобов'язуються проводити певну економічну політику. Умови, що їх висуває МВФ, бувають настільки важкими, що лише ускладнюють проведення реформ.

Другим великим міжнародним кредитором є Всесвітній банк. На відміну від МВФ, діяльність якого спрямована на сприяння розв'язанню короткочасних макроекономічних криз, Всесвітній банк займається проблемами довгострокового економічного розвитку. Пріоритетними для нього є структурні перетворення — лібералізація торгівлі, приватизація, реформи системи освіти й охорони здоров'я, інвестиції в інфраструктуру, тобто реформи, що є запорукою довгострокового економічного зростання. Всесвітній банк надає довгострокові позики, як правило, на комерційних умовах, хоча бідним країнам вони надаються на пільгових умовах. Всесвітній банк надає два види кредитів:

• цільові кредити — для фінансування конкретних інвестиційних проектів, наприклад будівництва дороги, моста чи електростанції;

• програмні кредити — допомагають уряду здійснити структурні реформи у ключових галузях економіки, наприклад провести лібералізацію торгівлі. Тут кредит не стільки забезпечує виконання певного інвестиційного проекту, скільки є засобом загального фінансування державного бюджету відповідно до кардинальної зміни економічної політики.

Третя впливова і кредитна організація — Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), створений у 1991 р. спеціально для надання допомоги країнам Східної Європи і колишнього Радянського Союзу на етапі ринкових перетворень. Він являє собою приклад "банку регіонального розвитку", основне завдання якого полягає у сприянні довгостроковому економічному зростанню певного регіону за рахунок фінансування різних інвестиційних проектів. Особливе ж призначення ЄБРР полягає в наданні кредитів, насамперед молодому приватному сектору країн колишнього соціалістичного табору.

Четвертим джерелом офіційної фінансової підтримки є допомога, що надходить уже не від міжнародних організацій, а від окремих західних урядів. Ця допомога надається у різних формах:

• уряди Заходу надають урядам інших країн (наприклад, України) прямі кредити і безоплатні позики, намагаючись допомогти їм розв'язати невідкладні проблеми гуманітарного та економічного характеру;

• вони виділяють кредити окремим компаніям цих країн, щоб ті могли придбати у країни донора промислове устаткування та інші товари.

Ці дві форми кредитування вигідні обом сторонам.