Підтримка інвестиційної діяльності податковою політикою
У результаті дії нових норм цього Закону було дещо знижено податковий тиск на суб'єктів господарювання та створено сприятливіші умови для інвестиційних процесів.
Закон України "Про податок на додану вартість" змінив порядок обчислення і сплати цього податку, що став визначатися за методом кредитування. Введено реєстрацію платників цього податку, а також виписку податкових накладних (рахунків-фактур) і податковий облік.
Незважаючи на те, що згадані закони розроблялися з урахуванням міжнародного досвіду, до них, починаючи з дати їх прийняття і по теперішній час, були внесені численні зміни і доповнення. Це свідчить про наявність в цих законах недосконалих норм, про відсутність стабільності податкового законодавства. Тут варто зауважити, що ознака нестабільності податкового законодавства притаманна всім країнам із перехідною економікою.
Постійне вдосконалення податкової реформи в Україні відбувалося з метою досягнення стабілізації економічного становища, зменшення податкового тиску на платників податків, поліпшення інвестиційного клімату, удосконалення податкового законодавства, його адаптації до законодавства Європейського Союзу.Вважаємо, що 1998-2000 pp. можна умовно назвати другим етапом податкових реформ, який характеризується внесенням змін до податкового законодавства, запровадженням спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності для суб'єктів малого підприємництва, спеціальних режимів оподаткування для окремих галузей народного господарства, проведенням експериментів у галузі оподаткування, створенням спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку тощо.
У цей період тривали пошуки можливостей зменшення податкового тиску на платників податків. Наприклад, було припинене нарахування і стягнення коштів у Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення.
Зазначимо, що поглиблення ринкових перетворень дедалі більше загострює недоліки існуючої податкової системи, а її численні і фрагментарні вдосконалення, що знайшли відбиття у великій кількості поправок до податкового законодавства, прийнятих останніми роками, лише посилили принципове несприиняття діловим середовищем існуючої системи оподаткування.
Багато політиків, економістів, практиків-виробничників піддають серйозній критиці існуючу систему оподаткування в Україні. Аналіз діючої практики оподаткування показує, що становлення і розвиток податкової системи в нашій країні здійснюється методом спроб і помилок, за відсутності серйозної теоретичної основи, без використання великої історичної спадщини економічної думки, зневажаючи надбаннями зарубіжної науки у сфері оподаткування.
Більшість прийнятих упродовж останніх років законів України з питань оподаткування, підготовлених різними суб'єктами законодавчої ініціативи, було спрямовано не на вдосконалення податкової системи, а переважно на розв'язання проблем конкретних галузей економіки чи регіонів і навіть окремих підприємств.
Часта змінюваність законодавчої бази не сприяє поліпшенню економічної ситуації, а навпаки, призводить до фінансових порушень і зловживань, до збільшення тіньового сектору економіки.
Нині податкова система України носить здебільшого фіскальний характер з явно завищеними ставками оподаткування, структура цієї системи надміру складна, заплутана, багатоканальна і нестабільна, а тому — недостатньо ефективна.
Сьогодні на вирішальному етапі реформ, коли основним мотивом економічної політики стає безпосередня орієнтація держави на зростання добробуту народу, пожвавлення підприємництва, посилення ринкових регуляторів у стимулюванні відродження національної економіки, назріла гостра необхідність у комплексному реформуванні податкової системи, створенні цілісного, узгодженого, стабільного і раціонального податкового законодавства.
Розв'язати ці проблеми можливо лише шляхом підготовки і прийняття Податкового кодексу, в якому слід реалізувати стратегію розвитку податкової політики в Україні.
Над проектом такого документа в останні два-три роки працювали уряд, народні депутати Україна та інші суб'єкти законодавчої ініціативи.