Підтримка інвестиційної діяльності податковою політикою

Ставши на шлях самостійного державного розвитку, Україна прийняла рішення прямувати до ринкової економіки. Однак, отримавши у спадщину від колишнього суспільного устрою перекручену структуру економіки, вона стала перед необхідністю корінних перетворень усіх без винятку напрямів життєдіяльності держави, у тому числі у сфері оподаткування.

Сформована ще на початку 90-х років, податкова система України постійно змінювалась у процесі пошуку оптимальної структури, яка б відповідала перехідному стану економіки, проте зіграла свою позитивну роль на етапі становлення незалежності України. В умовах галопуючої інфляції і обвального спаду виробництва вона сприяла зламу адміністративно-командної системи господарювання і впровадженню ринкових засад в економіці.

Однак з виникненням нових форм власності та методів господарювання діюча на той час податкова система перестала відповідати вимогам часу і потребувала реформування.

Політична воля до проведення податкової реформи офіційно підтверджена постановами Верховної Ради України від 23 грудня 1995 р. № 466/95-ВР "Про Основні положення податкової політики і податкової реформі в Україні" і від 4 грудня 1996 р. № 561/96-ВР "Про основні положення податкової політики в Україні", а також Указом Президента України від 31 липня 1996 р. № 621 "Про заходи для реформування податкової політики", якими було визначено перелік податків і зборів (обов'язкових платежів), що підлягають стягненню на території України, та основні принципи побудови системи оподаткування. Згодом вони знайшли своє відбиття у новій редакції Закону України "Про систему оподаткування" від 18 лютого 1997 р.

У цих документах була поставлена мета створити таке податкове законодавство, яке було б економічно обґрунтованим, стабільним, сприяло розвитку виробництва і поліпшенню фінансового стану підприємств, не допускало проявів податкової дискримінації, вирізнялося єдиним підходом до розробки податкових законів та ін. Але головна мета цього законодавства була незмінною — забезпечення надходжень до бюджету, необхідних для виконання державою своїх функцій.

Зазначені програмні документи передбачають усунення існуючої податкової системи, її раціоналізацію, ліквідацію існуючих у ній недоліків і перекосів еволюційним шляхом — через створення необхідної нормативно-правової бази.

При цьому ставиться завдання забезпечити:

• комплексний підхід до врегулювання податкових відносин;

• заповнення прогалин у податковому законодавстві;

• приведення податкового законодавства у відповідність із нормами законодавства України.

Реформування податкового законодавства в Україні проводиться за такими напрямами:

• диференційованого розподілу податкового навантаження між платниками податків;

• спрощення механізму стягування податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

• чіткого визначення прав і обов'язків платників податків і органів державної податкової служби.

Перший етап податкової реформи в Україні був завершений з прийняттям у 1997 р. таких законів, як "Про оподатковування прибутку підприємств" і "Про податок на додану вартість".

Закон України "Про оподатковування прибутку підприємств", запровадивши такі економічні категорії, як "валові доходи" і "валові витрати", істотно змінив підхід щодо визначення оподатковуваного прибутку. Цим Законом введено особливий порядок формування і використання страхових резервів для відшкодування збитків від безнадійної заборгованості, запроваджено спеціальний порядок оподатковування операцій особливого виду, новий порядок визначення амортизації тощо.