Досягнення культури Месопотамії та Стародавнього Єгипту
Досягнення культури Месопотамії та Стародавнього Єгипту
Культура Месопотамії.
У Передній Азії особливо зруч¬ною для землеробства була природно-історична область між Тигром і Євфратом, яку стародавні греки називали Месопотамією (Межиріччям). Саме тут зародилася харак¬терна для Стародавнього Сходу сільськогосподарська ци¬вілізація й створилися ранні форми державності. Почат¬кове ця цивілізація складалася з двох частин - Шумеру на півдні та Аккаду в центрі й дістала назву «Шумеро-Аккадська культура», її архаїчну епоху звичайно поділяють за місцями археологічних розкопок на три періоди: Ель-Обеіду, Уруку та Джемдет-Насру, що охоплювали майже усе IV тис. до н. е. й передували виникненню найдавніших держав.
Творцями шумеро-аккадської цивілізації були шумери - стародавній народ, який прийшов на південь Месопотамії з гірських районів Еламу, та семітські племена Аккаду з сірійсько-месопотамського степу. Протягом періодів Уруку та Джемдет-Насру вони досягли великого про¬гресу в усіх галузях виробництва і культури. Саме шумери заклали основи монументальної архітектури, пов'язаної з храмовим будівництвом, винайшли гончарний круг і ви¬плавку бронзи. Поширення торгових відносин викликало прогрес в удосконаленні транспортних засобів - були ви¬найдені колесо, колісниця й візок. У зв'язку з необхідні¬стю складання господарських документів у шумерів з'яв¬ляється примітивна картинна (піктографічна) писемність.
Завдяки землеробському таланту шумерів Месопотамія перетворилась у квітучий край. Густа мережа зрошуваль¬них каналів й ретельна обробка землі давали змогу одер¬жувати багаті врожаї, були розвинуті ремесла, торгівля, будівництво, зводилися величні палаци, храми й гробниці. Існувало досконале ювелірне мистецтво, виготовлялися золоті речі, дорогоцінні прикраси, вперше у світі було одержано кольорове скло. Завдяки створенню першої в сві¬ті регулярної армії правителю Кдшу Саргону І в кінці XXIV ст. до н. е. вдалося об'єднати інші міста-держави Месопотамії у єдине царство.
Шумери досягли багатьох культурних звершень, що ста¬ли важливим надбанням світової цивілізації./Вони удоско¬налили піктографічну писемність й створили більш зручний клинопис, склали перші астрономічні календарі та правові кодекси, започаткували в літературі епос міфологічного змісту. Тут була винайдена арифметика і зародилася гео¬метрія, для обчислення використовувалися таблиці мно¬ження, дроби, квадратні й кубічні корені. Освіту майбутні жерці-чиновники здобували в школах при храмах, де вивчали математику, астрономію, астрологію, оволодівали писемністю, спеціальними знаннями з богослов'я, права, медицини та музики.
На особливу увагу заслуговують досягнення шумерів у різних галузях художньої творчості, їх надзвичайно розви¬нутий естетичний смак яскраво відбився в образотворчому, ювелірному та будівельному мистецтвах. „Високого рівня сягнула шумерська скульптура, зокрема, майстерно виго¬товлені статуї богів, царів і жерців, що встановлювалися у храмах. Набула поширення в Шумері й пластика у ме¬талі. Знайдена археологами діадема цариці Шубад нале¬жить до виробів найвищого ювелірного гатунку. Шумер¬ські архітектори поклали початок будівництву міст, оточе¬них мурами, багатоповерхових будинків та зиккуратів (своєрідних храмових башт зі святинями-алтарями), обли¬цьованих мозаїкою з різнокольорових полірованих" пли¬ток.
Завдяки торговельним та міждержавним зв'язкам куль¬турний вплив шумерів поширювався й на сусідні країни і народи, особливо на Малу Азію, Закавказзя, Єгипет. За¬клали вони основи й для культурного розвитку своєї, спад¬коємниці у самій Месопотамії, якою з II тис. до н. е. стала цивілізація Вавілону. Цю державу, яка проіснувала до VI ст. до н. е., створили завойовники-Месопотамії - кочові семітські племена аморитів.
Спорідненість шумерської та вавілонської культур грун¬тувалася, насамперед, на особливостях світосприймання, релігійних віруваннях та міфологічних уявленнях жителів Месопотамії, пов'язаних з обожненням природи. . Страх перед грозою й повенями породив уявлення про богів во¬дяного хаосу Апсу і Тіамат, верховного бога землі та гро¬му Енліля. Але з початком використання штучного зрошен¬ня у землеробстві настає час усвідомлення благодатної сили води, поклоніння доброму богу води й мудрості. Ви¬никає землеробський культ вмираючого і воскресаючого бога Думузі (Таммуза). Обожнення природи знайшло відо¬браження і в уявленнях про космос як вищий порядок, що управляє усім світом, не допускаючи анархії. Особливу популярність здобули астральний культ (обожнення неба та небесних світил) і зв'язане з ним астрологічне передба¬чення майбутнього на основі розміщення планет та зірок. Бог неба Ану стає верховним богом («батьком», «царем бо¬гів») у шумерському пантеоні.Яскраве відображення у міфологічній шумеро-вавілон1-ській літературі знайшли спроби пояснити існуючу світо¬будову. Так, зокрема, виник міф про створення світу з во¬дяної стихії та міф про божественне творення людини з глини, щоб вона вела доброчинне життя, виконуючи волю богів й прислуговуючи їм. У шумеро-вавілонській культурі, що розглядала Всесвіт як всезагальний порядок, єдину «космічну державу», доброчинне життя, насамперед, вис¬тупало саме як слухняне життя, починаючи від послуху старшим у сім'ї, продовжуючи покірністю державній владі й завершуючи служінням богам. Шлях слухняності уявляв¬ся шляхом набуття божественної милості та досягнення земного щастя, почесного становища у суспільстві.