ВСТУПНА ЧАСТИНА

Знайомство з народньою іграшкою і перші уявлення учнів про декоративне зображення звірів та птахів в ліпці закріплюються на прикладі іграшок - свистулек з послідуючим розписом.

Кожен з учнів може уявно створити образи дійсних птахів або звірів ( уявлення пам’яті ). Об свистульці - свині, коні - качалці у дітей не має готових уявлень. Щоб скласти ескіз таких іграшок дитині потрібно переробляти свої уявлення пам’яті.

Розглядаючи з дітьми народні глиняні свистульки, потрібно

звернути увагу на зміни зовнішнього обліку птаха, або звіра, щоб іграшкой можна було користуватися як свистком.

Вчителю слід ознайомити учнів з деякими прийомами ліпки народної іграшки.

2.6

Орнамент як невід’ємний елемент художньо - образного рішення роздивимось на прикладі двох видів глиняної іграшки - сучасної філімонівської та опошнянської ( див. мал. 7 ).

В розфарбовці філімонівської іграшки (Тульська область)

домінують інтенсивний червоний та малиновий кольори, які горять ще яскравіше від сусідства темно- синього та зеленого. Орнамент розпису простий : вузькі рисочки - полоски, де-не-де ялинкові вітки, або графічний древній символ сонця - розетки, круги, ромби, характерні для вишивання, розпису та різьби прялок. Простий та легкий узор добре сполучається із витонченими видовженими формами філімонівських свистульчек.

Колорит опошнянської іграшки ( Полтавська область ) обумовлен технологією розпису посуду в цьому центрі народних промислів. Майстри тут дуже добре вміють виявляти виразні можливості блискучих глазурей, вільно нанести узор на глиняни фігурки.

Узор в роспису філімонівської та опошнянської іграшок не можливо уявити поза пластичної об’ємної форми глиняних виробів. Зображений поза предмета, він втратив би естетичний смисл та виразність як елемент художнього образу.

Як свідчить дослід роботи з учнями молодших класів, народна глиняна іграшка завжди несе велике естетичне задоволення дітям. Через іграшку народний майстер залучує дитину до мистецтва. Цей вид народного мистецтва чинить вплив на сучасність.

2.7

Більше 70 років тому назад в художню майстерню під Москвою привезли із Японії фігурку іграшкового лисого дідуся - фукуруму. Лялька розкривалася, в ній знаходилося ще декілька фігур, вкладених одна в одну. Іграшка всім сподобалась. І наші майстри вирішили зробити свою дерев’яну ляльку. Перша матрьошка складалася із восьми фігур. Зображувала вона дівчинку в хустці та сарафані, з чорним півнем у руках.

Матрьошки роблять в Полховськом майдані,Семенові, Загорську. Велике значення для художнього завершення малюнка має контурка, тобто тонкий малюнок чорною фарбою ( див. мал. 8 ).Відчуття злиття розпису з тугою, точеною формою матрьошки особливо емоціонально діти зможуть пережити, якщо на уроках праці вони отримать білі заготовки із дерева та розпишуть їх відповидно свого замислу. Про таку радість складання художнього виробу кажуть роботи, виконані семеновськими учнями.

Зустрічі дітей із дерев’яною іграшкою - мактрьошкою

допоможуть оживити і позакласну роботу. Одним із застосувань може послугувати проведення дитячого свята - конкурса “ Малюємо хоровод матрьошок ”. Мета свята в тому, щоб вчитель, залучая учнів старших класів, організував групу учнів молодших класів веселого і

гарного змагання в малюнках на асфальті, щоб хоровод був нарядним та гарним.