Проблеми національних меншин у дослідженнях з історії Волині
У другій половині ХІХ ст. з’являються також дослідження з історії націо-нальних меншин Росії, що містять цікавий матеріал по західних губерніях, зок-рема Волині. Надзвичайно багатим на етнографічний та статистичний матеріал є підсумкове дослідження за результатами експедиції у західні губернії видатного етнографа П. Чубинського [12]. У 1869-1870 роках він очолював три етнографічні експедиції, побував у 54 повітах Південно-Західного краю. Вивчаючи культуру українського народу, дослідник водночас зібрав і систематизував фактологічні і статистичні відомості про життя найчисельніших меншин краю.
В 70-80-х роках увагу дослідників починають привертати проблеми окре-мих етнічних груп. Прикладом може слугувати робота І.Г. Оршанського “Евреи России. Очерки экономического и общественного быта русских евреев”, що ви-йшла у Санкт-Петербурзі в 1877 році. І хоча переважаючими в дослідженні є економічні питання, особливої уваги заслуговує розділ “Західний край”, в якому міститься докладна характеристика економічної діяльності єврейства Волині, од-нак випускаються соціальні, релігійні, політичні проблеми, або подаються стисло, поверхово [6].
Після Першої світової війни значна територія колишньої Волинської губер-нії увійшла до складу Польщі. Новоутворене Волинське воєводство було багато-національним реґіоном. Тому зрозумілою є увага польської історіографії 20-30-х років до проблем національних меншин. Серед досліджень 20-30-х років виділя-ються роботи З. Ціхоцкої [18; 19; 20]. Роботи авторки є чи не єдиними дослі-дженнями з історії чеських та німецьких колоній на Волині міжвоєнного періоду.
Дослідження історії чеської іміграції З. Ціхоцка починає з викладу причин переселення, які розглядаються комплексно, як сукупність економічних та полі-тичних чинників. Полемізуючи з Є. Крижановським з приводу причин еміграції чехів у Росію, авторка називає тенденційним виділення ним головними причинами еміграційного руху прихильність чехів до православ’я і російської влади.
З. Ціхоцка використала широкий статистичний матеріал перепису населення 1921 року і анкетні дані, що були зібрані Рільничим товариством у Луцьку в 1926-27 роках. Тому розділи роботи про господарський стан чисельних колоній є досить ґрунтовними. Поряд з цим, авторка обмежується лише поверховою харак-теристикою громадського та культурно-освітнього життя чеських колоній. Така дуже стисла характеристика міститься у розділі “Асиміляція”, назва якого уже є показовою і традиційною для офіційної польської історіографії міжвоєнного пе-ріоду. З. Ціхоцка зазначає, що на противагу іншим меншинам, чеські поселенці зберігають національну культуру та освіту і процеси асиміляції їх не торкаються.
В 30-х роках з’являються ще два дослідження Зоф’ї Ціхоцкої, в яких розк-риваються проблеми німецької колонізації [19;20;]. Важливо відмітити, що дослі-дниця робить спроби порівняти життя німецької і чеської громад, рівень їх еко-номічного розвитку, виділяє характерні риси побуту, звичаї чехів та німців. На-приклад, в економічній діяльності німці переважно зосереджувалися на тварин-ництві, тоді як чехи мали великі успіхи у рільництві та хмелярстві. Асиміляційна направленість національної політики польських урядів 20-30-х років негативно діяла на німецьке населення, яке легше піддавалося її впливам, ніж чеські посе-ленці.
У першій третині ХХ ст. з’являються нові публікації з історії чеської еміг-рації авторів-вихідців із чеських переселенців [21;16;17]. Публікації Владіміра Оліча та Ярослава Ауерхана містять короткі нариси історії чеської еміграції, в яких Волинь визначається як основний регіон оселення чехів в межах Російської імперії. Роботи носять мемуарний характер.Особливо багатими на дослідження з історії національних меншин України стали 80-90-ті роки ХХ століття, коли з’являються як окремі публікації, так і уза-гальнюючі праці. Поява таких досліджень спонукала багатьох науковців до пог-либленого вивчення різноманітних проблем історії різнонаціональних груп насе-лення на території нашого краю. Із узагальнюючих праць слід виділити ґрунтовну роботу С. Макарчука, який розглядає питання національних відносин у міжво-єнний період в Західній Україні [5]. Автор докладно характеризує причини появи різноетнічних груп на Волині, аналізує зростання їх чисельності у другій половині ХІХ століття. Монографія містить характеристику політики російського уряду щодо іноземних поселенців, зокрема німців, чехів, євреїв. Дослідження багате на архівний та статистичний матеріал.
Вивчення питань національних відносин та історії і сьогодення національних груп населення України активно здійснюється в академічних та навчальних закладах. Результатами таких наукових пошуків стали публікації в періодичних виданнях та наукових збірниках. Протягом 80-90-х років зроблені дисертаційні дослідження, що знайомлять широкий загал із новими архівними матеріалами по історії чехів, німців, євреїв, росіян, караїмів, які населяли Волинь протягом ХІХ – ХХ століть, аналізують різноманітні проблеми життя представників меншин, їх взаємостосунків із українським населенням.