Декоративне панно макраме
2.2. Технологічні особливості
Перш ніж зав’язувати вузли, необхідно нарізати нитки певної довжини. Точний розрахунок довжини нитки зробити дуже важко, тому що на кожний вид вузла витрачається певний відрізок нитки. І оскільки одною і тою самою ниткою плетуться одночасно декілька видів вузлів, то, звичайно, врахувати розхід нитки з точністю до одного сантиметра неможливо. Крім того, слід брати до уваги товщину і крутку нитки: чим товстіша і тугіше скручена нитка, ним більше її витрачається.
Після того, як нитки будуть нарізані. залишається подумати, на яку основу слід навішувати нитки для плетіння.
Основа може бути з тонкої або грубої мотузки, пучка ниток, а також дерев’яною, металевою, в залежності від розміру виробу і його ваги. Іноді можна обійтися і без основи: достатньо скласти нитку вдвоє і кожну прикріпити за згин шпильками до робочої подушки.
Основа повинна бути ширшою, ніж виріб, інакше вузли набірного ряду зсування з неї під час плетіння, особливо якщо вона дерев’яна, металева або пластмасова.
Визначають довжину твердої основи таким чином: спочатку узнають, скільки кінців ниток буде висіти на ній і потім намотуються на основу витків в два рази більше, ніж кінців (наприклад, якщо кінців 12, то витків повинно бути 24). Вкладають витки щільно один до одного. Потім їх розмотують, вимірюють довжину нитки і додають що цієї довжини 10-12 см.
Щоб при плетінні довгі кінці не плутались і не заважали в роботі, їх тимчасово укорочують. Роблять це по-різному. Самий простий і легкий спосіб – “метелик”: кінець закріпленої довгої нитки (20 см) кладуть на долоню, а частину, яка залишилася намотують вісімкою між великим пальцем і мізинцем. Коли довжина нитки стане зручною для роботи, вісімку знімають з руки і скріплюють посередині резинкою – получиться моточок-“метелик”. У процесі роботи нитки вільно витягуються з моточка. Для більш довгих ниток використовують шпульки, котушки або палички з кульками на кінцях.
Головною і обов’язковою умовою для всіх видів мотузок – міцність, інакше вони порвуться при зав’язуванні тугих вузлів, але якщо таке трапиться, то мотузку можна склеїти. Використовують клей для тканини: БФ-6, ПВА, “Унікум”, “Марс”. Перші ніж склеювати, розплетіть кінці (3 см) і зріжте частину волокон, кінці, які залишилися, змастіть клеєм і з’єднайте, скрутивши пальцями по напрямку крутки. Кінці грубої мотузки не склеюють, а зшивають ниткою того ж кольору, що і мотузка.
У ході плетіння не всі нитки виконують однакову функцію. Нитки, навколо яких плетуть, виконують роль основи, а нитки, якими плетуть вузли – це робочі нитки.
Прикріпити нарізані нитки до планки можна кількома способами.Перший спосіб. Складаємо нитку навпіл, і на місці згину дістаємо петлю. Правою рукою підводимо петля до планки так, щоб планка була зверху над петлею. Потім перехиляємо петлю на себе через планку і протягуємо через неї вільні кінці ниток. Нитки добре затягуємо. Петля буде за двома кінцями ниток і утворить “замочок” знизу.
Другий спосіб. Складаємо нитку навпіл, як описано в першому способі. беремо правою рукою петлю, прикладаємо її зверху на планку.
Два вільні кінці ниток протягуємо в петлю знизу вгору через планку. Затягуємо туго нитку. Тепер петля на двох кінцях ниток зверху і утворює “замочок” зверху.
Третій спосіб. Прикріплюємо нитки до планки так, як описано в першому способі. Потім правий кінець нитки накидаємо через планку зверху вниз. Утворюється петля, в яку протягується кінець нитки. Те саме робимо і з лівою ниткою.
Вчитися в’язати краще на товстих нитках діаметром 5... 6 мм, бо на них краще видно утворення вузлів. Перші роботи теж краще плести з товстих ниток – ними легше плести. Пізніше, засвоївши техніку плетіння, можна використовувати тонші нитки.
Розділ 3