АРХІТЕКТУРНІ ПАМ’ЯТКИ КОЛОМИЇ

Поруч Спаської церкви 1587 збудовано дзвіницю . Двоярусна споруда, нажня

частина якоі виконана в зруб, а верхня – каркасна. Квадратовий зруб закінчуеться

на рівні широкого піддашшя, а верхня, каркасна частина представляе ярус голосни-

ків.

З 17 ст. починаеться новий період в історіі будівництва Коломиї : з 1616 міс-

то будували на новому місці. Люстраційна комісія, що перебувала тоді в Коломиї,

надала ій право будуватися на північних окраінах коломийських земель. Цей крок королівської адміністраціі було викликано не стільки знищенням міста татарами, по-

жежами та водами Пруту, скільки швидким розвитком міст у Галичині, пожвавленням торговельних відносин із Західною Европою і значними впливами

західноевропейської будівельної культури. З цього часу розпочалось більш-менш продумане будівництво Коломиї. Ця ж люстраційна комісія зазначала, що зобов”язуе війта Корицінського стежити за порядком в розбудові міста:війта також зобов”язано

забезпечити спорудження нового замку, оборонних споруд, валів та воріт. Новий замок, зовнішній вид котрого наведено в нарисі про Коломию М.Сівака, являв собою масивну дерев”яну споруду, обнесену високими валами, на кутах котрих спо-

руджено дві вежі. В люстраційномі акті 1627 зазначаеться, що в Коломиї “… побу-

довано новий замок, обнесений з трьох сторін валами з парканами, а з четвертого боку споруджено вал з частоколом, дві вежі і три брами”. Цей замок і став композиційним центром Коломиї, від нього тяглися головні вулиці, ринкова площа.

У цей же час споруджено навий монастир домініканів. Зведено його на тому місці, де пізніше, в 1875 розпочали будувати ратушу і магістрат. Коломийська газета “Рус-

ская Рада” повідомляла, що “… при копанню фундаментів під ратушу в Коломиї

відкрито довгі і широкі кам”яні фундаменти… На тому місці стояв латинський кяштор домініканців”. Залишки фундаментів дозволяють припустити, що монастир

не був дерев”яним, а вміщений в дослідженні М.Сівака “ Місто на Покутті” рисунок

репродукований з польського джерела, засвідчуе, що стіни монастиря зведено із ви-

користанням фахверка. На фасадах кляштору виразно прочитуеться решітка цього

відомого на Заході способу укладення стін. Е свідчення, що з кінця 17 ст. дерев”яне

будівництво Коломиі було витіснено цегляним. Причиною цього стало насамперед

виснаження навколишніх лісів, що іх безжально вирубували на потребу різноманіт-

них промислів. Щоправда, в цьому відіграло значну роль і те, що в містах Польщі