АРХІТЕКТУРНІ ПАМ’ЯТКИ КОЛОМИЇ
З 13 ст. почався місійний рух домініканців на схід, особливо в Галичину,
східна політика Лешка Білого сприяла цьому чернечому угрупуванню заснувати
свій монастир і на землях Руси. 1231 Папа звернувся зі спеціальним листом “… в справах початку місііі домініканціі на Русь” , 1238 в Галичині вже засновано їх пер-
ший монастир, А 1246 подібний монастир засновано в Коломиі. Разом з цим, прийшла в Галичину нова течія в архітектурі – готика. З польських джерел довідуемося, що цей монастир проіснував до початку 15 ст. а 1413 король Владис-
лав Ягайлончик заклав заміст старого, навий домініканський монастир. З рисункуваконаного за польською мініатюрою, довідеемося, що то була велика як для Коломиї споруда, Зовнішні форми споруди було укладено надмірною архітектур-
ною пластикою, витриманою в псевдоготичному стилі. Згадуеться цей монастир
І в люстраційному акті 1616 де вказано на його місцезнаходження – північно-за-
хідна частина міста, біля Пруту. “ В 1589 р. – згадуеться в люстраційному акті
1616,- на Коломию напали турки і татари, мешканців вирізали, а забудування разом
з гарнм монастирем домініканців, що знаходився над самим Прутом, спалено…”
Саме в ці часи споруджено в Коломиі Спаську церкву. Згідно з джерелами
сталося це 1587. За композиційними ознаками, вона належить до хрещатих у
плані, утворених перетином прямокутників. Міркувати про первісний стан споруди
не важко, бо за свою історію не зазнала істотних змін. За свідченням Ю. Целевича,
пережила вона дві реставраціі – 1648, 1767, 1845 церкву було перебудовано. Під
час перебудови дещо змінився її зовнішній вид : видовжено бокові рамена, змен-
шено купол, а в інтер”ері – перенесено вівтар у північне крило. Е відомості, що
починаючи з 1610, поруч з церквою почали засновувати монастир, приналежнипй
до Скиту Манявського: “… коло половини 12 ст. пішли по волі своіх основателів
взавідетельство Скиту іще два інші на Покуттю ново заложені монастирі, в Товма-
чику та Коломиі…” А під роком 1767 намісник Скитський Донат Миляновський
в своій маніфестаціі зазначив, що на реставрацію монастиря “…дав коломийський староста Станіслав Потоцький много груптів, полів, лісів і сіножатей…” Монастир
був дерев”яним , стояв коло церкви Спаса,