Розвиток української та зарубіжної культури в другій половині ХХ століття

Ужвій Наталія Михайлівна народилася в місті Люболень 27 серпня 1898 року на Волинщині. Українська народна артистка. З 1915 року вчителювала у селах на Волині і Полтавщині. З 1918 року брала участь у виставах аматорського гуртка в Золотоноші, який було перетворено на пересувний театр. У складі агітбригади театру виступала в селах, у частинах армії.

У цьому ж році стала артисткою першого театру Української Радянської Республіки ім. Т. Г. Шевченка в Києві, її першим вчителем був І. О. Маряненко. З 1925 року по 1926 рік працює в Одеському драматичному театрі “Березіль”.

Зіграла велику кількість ролей, найвідоміші серед них — Оксана (“Гайдамака” за Т. Г. Шевченком, інсценізація Л. Курбас), Маклена (“Маклена Граса” М. Куліша), Оксана (“Загибель ескадри” Корнійчука).

З 1936 року працює в Київському українському драматичному театрі ім. І. Франка, в якому зіграла багато різноманітних ролей у пєсах вітчизняної, зарубіжної та класичної драматургії: Анна (“Украдене щастя” І. Я. Франка), Вварка (“Безталанна” Карпенка-Карого).

З 1926 року знімається у кіно, найвідоміші фільми з її участю — “Тарас Шевченко”, “Устим Кармелюк”, “Прометей”.

Протягом 1954-1971 років була головою театрального товариства.

Нагороджена чотирма орденами та іншими нагородами. А також нагороджена державними преміями 1946 року, 1949 року, 1951 року. Державною премією УРСР імені Т. Г. Шевченка в 1984 році.Плисецька Майя Михайлівна народилася 20 листопада 1926 року в Москві. Артистка балету, народна артистка з 1959 року. В 1943 році закінчила Московське хореографічне училище. Її вчителями були Є. П. Гердт і М. М. Леонтьєва. Вона була прийнята в труппу Великого театру.

Перша головна партія — мама (“Лускунчик” Чайковського) 1944 рік. Майя Плисецька в класиці танцювального мистецтва досягла високої гармонії. Це добре видно у пєсі “Умираючий лебідь” на музику К. Сен-Санса. Вона знайшла нові грані інтерпритації музики П. І. Чайковського, А. К. Глазунова та інших не менш відомих композиторів.

Артистичній індивідуальності Плисецької близькі і ліричні, і героїчні партії: Одетіна-Оділія (“Лебедине озеро” П. І. Чайковського), Господиня мідної гори (“Камяна квітка” Прокофєва) та інші.

В танці Плисецька поєднує найкращі традиції російської хореографічної культури і новаторські течії сучасної хореографії. В 1972 році спільно з М. І. Риженко і В. В. Смірновим-Головановим поставила балет “Анна Кареніна” (за романом великого російського письменника Л. Толстого) в Великому театрі.

Була на гастролях в США, Великобританії, Франції, Італії, Канаді та інших зарубіжних країнах.

Нагороджена премією в 1964 році, а також орденами та медалями.

Брехт Бертольд народився 10 лютого 1898 року в Аусбургу. Помер у 1956 році в Берліні. Німецький письменник, теоретик мистецтва , театральний і суспільний діяч. Син директора фабрики. Навчався на медичному факультеті Мюнхенського Університету. В листопаді 1918 року був членом солдатського союзу в Аусбургу.

Писав не тільки літературні твори, а й пєси та комедії: “Добрий чоловік із Сезуалу”, “Карєра Артура Уі”. Брехт почав розробляти теорію “епічного театру”, котрий повинен стати театром сучасної епохи.

В його творах спостерігається жорстока критика соціальних і характерних основ буржуазного суспільства, які набувають в новаторських пєсах Брехта (“Трьохгрошова опера”, “Матуся Кураж”, 1939р. “Життя Галілея” 1938-1939рр.) філософського осмислення, проникнутого гуманістичним і антивоєнним пафосом. Спостережливі пєси “Переліт через океан” (1929р.), “Гораций і Куріаций” (1934р.) — розраховані на постановку не тільки професійними театрами, а й робітничими самодіяльними колективами. В патріотичному дусі написана драма “Мати” (за романом Горького, видана в 1933 році).