Масова культура та її вплив на культурний процес
Вступ
Перші десятиліття XX ст. позначені дедалі посилюва¬ним крахом моральних норм і принципів, нігілістичним став¬ленням до всього, що так чи інакше було пов'язане з універ¬сальними людськими цінностями. Звільнившись від усіх об¬межень, які стримували свободу економічної діяльності, людина примудрилася не помітити того, що з подоланням перепон на своєму шляху вона зруйнувала й ті суспільні підвалини, поза якими культура виявляється позбавленою здатності до саморозвитку.
Вирвавшись за рамки будь-яких стримуючих норм і рішу¬че порвавши з усталеними духовно-моральними традиція¬ми, людина не задовольняється досягнутою відмовою від примирення зі своєю долею. В результаті її духовно-мораль¬ний протест знаходить продовження в протесті політично¬му. Прагнення до негайної реалізації своїх жадань, пов'я¬заних із докорінною зміною умов земного існування, кидає цю людину в жахи двох світових воєн, на нари концтаборів, у жорсткі структури політичних режимів, котрі заперечу¬ють усякий моральний світопорядок.
Як форма само детермінації індивіда, вирішення й пере-вирішення ним своєї долі культура чимдалі більше набуває зловісного обличчя безмежних у своїй могутності тираній. Витіснена зі звичних, історично зумовлених ніш існування, людина переконується в цілковитій незахищеності свого внутрішнього світу, краху гуманітарних ідилій. Духовно-моральний і політичний протести, вилившись у протест істо¬ричний, призводять до ліквідації свободи й насадження кри¬вавих диктатур.
Прагнення правлячих режимів до нівелювання своїх громадян, перетворення їх на «масу», «натовп» знаходить своє відображення в розвитку системи масової пропаганди, особливо в її тоталітарному варіанті, адресованому всій на¬ції. Висувається завдання тотальної морально-психологіч¬ної обробки населення. Особливі надії в цьому плані покла¬даються на комунікативні можливості «масової культури», котра, як відомо, на офіційному рівні піддається нищівній критиці.
1. Виникнення масової культури
У питанні про час виникнення «масової культури» є різ¬ні точки зору. Деякі дослідники вважають її одвічно при¬таманною культурі й тому виявляють уже в античному епо¬сі, у видовищних дійствах Римської імперії. Інші пов'язу¬ють виникнення «масової культури» з науково-технічною революцією, що принесла з собою зовсім нові способи ви¬робництва, поширення та споживання культури.
«Масова культура» в її розвинутому вигляді вперше сфор-мувалася у США. Виникненню її сприяв розвиток за¬собів масової комунікації — газет, популярних журналів, радіо, грамзаписів, кінематографа. Все це, з одного боку, демократизувало культуру, відкривало до неї доступ ма¬совій аудиторії, з іншого — зумовило проникнення в куль¬туру комерційних інтересів, культура стала предметом біз¬несу.
Розвиток «масової культури» в Європі та США йшов різ¬ними шляхами. В Європі «масова культура» (народні роз¬ваги, мистецтво жонглерів, мімів, гістріонів) завжди проти¬стояла культурі офіційній, контрольованій державою та церквою. В США «масова культура» спершу пропагувала стереотипи й ідеї офіційної культури, основним регулятором якої стала реклама. «Масова культура» стала такою невід'¬ємною часткою культури американського суспільства, його культурної свідомості, що її вивчення переважає в системі, наприклад, американської вищої освіти. 56 % курсів США присвячені вивченню «популярних» видів культури (кур¬си з телебачення, кіно, реклами, журналістики). В Англії до системи університетської освіти включаються спеціальні курси, що містять матеріали з культури кіно, музики, наукової фантастики й навіть футболу.
2. Масова культура чи культура мас?
«Macoвa культура» справляє величезний вплив на всю культуру в цілому, їй властива тенденція до гомогенізації, тобто прагнення надавати культурним явищам однорідно¬сті. На відміну від елітарної культури, тобто культури, орі¬єнтованої на смаки обраних, масова культура свідомо орі¬єнтує поширювані нею духовні цінності на середній рівень масового споживача. Бажання надати всім елементам куль¬турної системи однорідності та абсолютної схожості — сут¬тєва змістова характеристика «масової культури». Наділя¬ючи різні культурні явища певною ціннісною нейтральністю, роблячи основну ставку на видовищність, «масова культура» орієнтується в своєму впливі на стереотипи свідомості, стан¬дартні штампи, не вимагаючи від людини витрат розумової енергії, почуттів, волі, тобто всього того, чого вимагає сер¬йозне мистецтво.